1-а царів 5
1 А Соломон панував над усіма́ царствами від Річки аж до филистимського кра́ю та аж до границі Єгипту. Вони прино́сили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
2 І була́ Соломонова пожива на один день: тридцять ко́рів пшеничної муки, а шістдесят ко́рів іншої муки.
3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібно́ї, окрім о́леня, і са́рни, і антило́пи та ситих гусо́к.
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи́ над усіма́ царями по цей бік Річки. І був у ньо́го мир зо всіх сторін його навко́ло.
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви всі дні Соломона.
6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для ко́ней колесни́ць його та дванадцять тисяч верхівці́в.
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто прихо́див до сто́лу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чо́му.
8 А ячме́ню та соломи для ко́ней та для румакі́в спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря.
10 І збільши́лася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
11 І був він мудрі́ший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім'я́ його було славне серед усіх людей навко́ло.
12 І він проказав три тисячі при́казок, а пісень його було — тисяча й п'ять.
13 І говорив він про дере́ва, від кедру, що на Лива́ні, й аж до ісо́пу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про пта́ства, і про плазу́юче та про риб.
14 І прихо́дили від усіх народів, щоб послу́хати Соломонову мудрість, від усіх царів кра́ю, що чули про мудрість його.
15 І послав Хіра́м, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його пома́зали на царя на місце батька його, бо Хіра́м був при́ятелем Давидовим по всі дні.
16 І послав Соломон до Хірама, говорячи:
17 „Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через ві́йни, що ото́чували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів, під сто́пи ніг його.
18 А тепер Госпо́дь, Бог мій, дав мені відпочи́нок навко́ло, — нема противника, і нема злого випа́дку.