Ранкове читання:
Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Приповісті 22
1 Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
Вечірнє читання:
1-е до коринтян 4
1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;
2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.
3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.
4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.
7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!
9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.
10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,
12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;
13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!
14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.
15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.
16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!
17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.
20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?