¹ А оце зако́н жертви за провину, — Найсвятіше вона.

² На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.

³ А ввесь її лій із неї він принесе́, — курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі,

⁴ і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,

⁵ та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна́ жертва для Господа, жертва за провину вона.

⁶ Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.

⁷ Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — зако́н їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.

⁸ А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона бу́де.

⁹ І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна пригото́влена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона бу́де.

¹⁰ А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.

¹¹ А оце зако́н про мирну жертву, що хтось принесе її Господе́ві.

¹² Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі́, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.

¹³ Разом із калачами ква́шеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.

¹⁴ І принесе він щось одне з кожної жертви, — прино́шення для Господа; це буде священикові, що кро́пить кров мирної жертви, — буде йому.

¹⁵ А м'ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічо́го до ра́нку.

¹⁶ А якщо жертва його прино́шення — обі́тниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день прине́сення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.

¹⁷ А позостале з м'яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.

¹⁸ А якщо справді буде їджене з м'яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподо́баний той, хто прино́сить її, — це не буде залічене йому, буде не́чисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.

¹⁹ А те м'ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не бу́де їджене, — на огні буде спа́лене. А м'ясо чисте — кожен чистий буде їсти м'ясо.

²⁰ А душа, що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.

²¹ А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти лю́дської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазу́ючого, та проте буде їсти з м'яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той ви́нищений із наро́ду свого“.

²² І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²³ „Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не бу́дете їсти.

²⁴ А лій із па́дла й лій пошмато́ваного буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його́.

²⁵ Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну́ жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде ви́нищена з наро́ду свого́.

²⁶ І жодної крови пта́ства та худоби не будете їсти по всіх ваших осе́лях.

²⁷ Кожна душа, що їстиме яку-будь кров, — то буде винищена душа та з-посеред наро́ду свого́“.

²⁸ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

²⁹ „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє прино́шення Господе́ві з своєї мирної жертви.

³⁰ Руки його принесу́ть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе груди́ну, щоб колиха́ти її, як колиха́ння перед Господнім лицем.

³¹ І священик спалить той лій на же́ртівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.

³² А праве стегно з мирних же́ртов ваших дасте священикові, як прино́шення.

³³ Хто з Ааро́нових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на па́йку праве стегно́.

³⁴ Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колиха́ння й стегно прино́шення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааро́нові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.

³⁵ Оце ча́стка з пома́зання Ааро́на та частка з пома́зання синів його з огняни́х же́ртов Господніх у день прино́шення їх на священнослу́ження Господе́ві,

³⁶ що наказав Госпо́дь давати їм у день їхнього пома́зання від Ізра́їлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!

³⁷ Оце зако́н про цілопа́лення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за прови́ну, і про посвя́чення, та про жертву мирну,

³⁸ що Госпо́дь наказав був Мойсеєві на Сіна́йській горі в день нака́зу Його Ізра́їлевим синам прино́сити жертви свої Господе́ві в Сіна́йській пусти́ні“.

¹ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² „Візьми Ааро́на та синів його з ним, і шати, і оливу пома́зання, і бичка жертви за гріх, і два барани́, і коша́ з опрісноками.

³ І збери всю громаду до входу скинії заповіту“.

⁴ І зробив Мойсей, як Госпо́дь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.

⁵ І промовив Мойсей до громади: „Оце та річ, що Господь наказав зробити“.

⁶ І привів Мойсей Ааро́на й синів його, та й умив їх водою.

⁷ І дав він на нього хіто́на, й опереза́в його поясом, і зодягнув його ша́тою, і дав на нього ефо́да, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньо́му.

⁸ І поклав на нього нагру́дника, і дав до нагрудника урі́м та туммі́м.

⁹ І поклав заво́я на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсе́єві.

¹⁰ І взяв Мойсей оливу пома́зання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.

¹¹ І покропи́в він із неї сім раз на же́ртівника, і намастив жертівника та ввесь по́суд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.

¹² І вилив з оливи пома́зання на Ааро́нову голову, та й пома́зав його, щоб його посвятити.

¹³ І привів Мойсей Ааро́нових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття́ голови, як Господь наказав був Мойсеєві.

¹⁴ І підвів він бичка жертви за гріх, — і поклав Ааро́н та сини його свої ру́ки на голову того бичка жертви за гріх.

¹⁵ І зарізав, і взяв Мойсей кро́ви і дав своїм пальцем на ро́ги навколо же́ртівника, — і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очища́ння на ньому.

¹⁶ І взяв він увесь лій, що на ну́трощах, і сальника́ на печінці, і оби́дві ни́рки та їхній лій, — і Мойсей спалив на жертівнику.

¹⁷ А бичка́, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табо́ром, як Господь наказав був Мойсеєві.

¹⁸ І привів він барана́ цілопа́лення, — і поклали Ааро́н та сини його руки свої на голову барана.

¹⁹ І зарізав, і покропив Мойсей кров'ю навколо жертівника.

²⁰ А барана розсік на куски його, — і Мойсей спалив голову, і куски, і товщ.

²¹ А ну́трощі та голі́нки пообмивав водою. І Мойсей спалив ці́лого барана на жертівнику, — це цілопа́лення на па́хощі любі, це огняна́ жертва для Господа, як Господь наказав був Мойсеєві.

²² І привів барана другого, барана посвя́чення. І поклали Аарон та сини його руки свої на голову того барана.

²³ І зарізав, і взяв Мойсей із кро́ви його та й дав на пи́пку правого вуха Ааро́нового й на великого пальця правої руки його, і на великого пальця правої ноги його.

²⁴ І привів Ааро́нових синів, і дав Мойсей із кро́ви тієї на пи́пку правого їхнього вуха, і на великого пальця правої руки їх, і на великого пальця правої ноги їх. І покропив Мойсей тією кров'ю жертівника навко́ло.

²⁵ І взяв він лій, і курдюка́, і ввесь лій, що на ну́трощах, і сальника на печінці, і оби́дві ни́рки й їх лій, і стегно́ правиці.

²⁶ А з коша́ з опрісноками, що перед лицем Господнім, узяв одного прі́сного калача та калача хлі́бного, одну оливу та одного коржика, і поклав на лої й на правім стегні́.

²⁷ І дав він усе на руки Ааро́на, і на руки синів його, і заколиха́в це, як колиха́ння перед Господнім лицем.

²⁸ І взяв це Мойсей із їхніх рук, та й спалив на жертівнику на цілопалення, — воно жертва посвячення, на пахощі любі, воно огняна жертва для Господа.

²⁹ І взяв Мойсей груди́ну та й заколиха́в її, як колиха́ння перед Господнім лицем, із барана́ посвяче́ння. Вона була́ для Мойсея на па́йку, як Господь наказав був Мойсеєві.

³⁰ І взяв Мойсей оливи пома́зання та кро́ви, що на жертівнику, і покропи́в на Ааро́на, на ша́ти його, і на синів його, і на ша́ти синів його з ним. І посвятив Аарона, ша́ти його, і синів його, і ша́ти синів його з ним.

³¹ І сказав Мойсей до Ааро́на й до синів його: „Варіть м'ясо при вході скинії заповіту, і там бу́дете їсти його, і хліб, що в коші посвя́чення, як я наказав був, говорячи: Аарон та сини його будуть їсти його.

³² А позостале з м'яса та з хліба спалите в огні.

³³ А із входу скинії заповіту не вийдете сім день, аж до дня ви́повнення днів вашого посвя́чення, бо Він буде сім день посвя́чувати вас.

³⁴ Як учинив я сьогодні, так наказав Госпо́дь робити, щоб очистити вас.

³⁵ А при вході скинії заповіту бу́дете сидіти день і ніч сім день, і будете вико́нувати варту Господню, — щоб вам не померти, бо так мені наказано“.

³⁶ І зробив Аарон та сини його все те, як наказав був Господь через Мойсея.

¹ І сталося восьмого дня, закликав Мойсей Ааро́на та синів його, та старши́х Ізраїлевих,

² та й сказав до Ааро́на: „Візьми собі теля з худоби великої, на жертву за гріх, і барана́ на цілопа́лення, безвадних, і принеси перед Господнє лице.

³ А до синів Ізраїлевих будеш казати, говорячи: Візьміть козла на жертву за гріх, і теля й ягня однорічних, без вад, на цілопа́лення,

⁴ і вола, і барана на жертву мирну, на зарі́з перед Господнім лицем, і хлі́бну жертву, мішану в оливі, бо сьогодні об'я́виться вам Госпо́дь“.

⁵ І вони взяли, що наказав був Мойсей, перед скинію заповіту. І прийшла вся громада, та й стала перед Господнім лицем.

⁶ І сказав Мойсей: „Оце та річ, що Господь наказав був, — зро́бите, і об'я́виться вам слава Господня“.

⁷ І сказав Мойсей до Ааро́на: „Підійди до жертівника, і вчини свою жертву за гріх та своє цілопа́лення, і очисти себе та наро́д, і вчини жертву за наро́д, і очисти їх, як наказав був Господь“.

⁸ І підійшов Ааро́н до жертівника, та й зарізав теля жертви за свій гріх.

⁹ А сини Ааро́нові прине́сли до нього кров, — і вмочив він свого пальця в кров, та й дав на роги же́ртівника, а кров вилив до підстави жертівника.

¹⁰ А лій і нирки та сальника́ на печінці з жертви за гріх спалив на жертівнику, як Господь наказав був Мойсеєві,

¹¹ а м'ясо та шкуру спалив в огні поза табо́ром.

¹² І зарізав він жертву цілопа́лення, а Ааро́нові сини подали йому кров, і він покропив на жертівника навко́ло.

¹³ А цілопа́лення — достачали йому його части́нами, і голову, а він палив на жертівнику.

¹⁴ І обмив він ну́трощі та голінки, і спалив на цілопа́ленні на жертівнику.

¹⁵ І приніс він жертву за наро́д, і взяв козла́ жертви за гріх наро́ду, та й зарізав його, — і склав його в жертві за гріх, як і першого.

¹⁶ І він приніс цілопа́лення, і вчинив його за постановою.

¹⁷ І він приніс хлі́бну жертву, і наповнив із неї руку свою, та й спалив на жертівнику, крім цілопа́лення ранко́вого.

¹⁸ I зарізав він вола й барана — жертву мирну, що належить наро́дові, а сини Ааро́нові прине́сли йому кров, і він покропив нею жертівника навко́ло,

¹⁹ і прине́сли лій з вола та з барана, курдюка́, і лій, що покриває ну́трощі, і нирки, і сальника на печінці.

²⁰ І поклали вони лій на груди́ну, а він спалив лій на жертівнику.

²¹ А груди́ну та праве стегно́ Ааро́н колиха́в, як колиха́ння перед Господнім лицем, як наказав був Мойсей.

²² І підняв Ааро́н свої руки до наро́ду, та й поблагословив його, і зійшов від прино́шення жертви за гріх і цілопа́лення та мирної жертви.

²³ І ввійшов Мойсей та Ааро́н до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили наро́д, — і слава Господня показалася всьому наро́дові.

²⁴ І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на же́ртівнику цілопа́лення та товщ. А ввесь наро́д бачив це, — і закричали вони з радости, та й попа́дали на обличчя свої.

³² І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

³³ І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

³⁵ Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

³⁶ Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

³⁷ Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

⁴² Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

⁴³ мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

⁴⁴ Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

⁴⁵ Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

⁴⁶ І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.