Ранкове читання:
Псалми 73
1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
Псалми 74
1 Для дириґента хору. „Не вигуби!“ Псалом Аса́фів. Пісня.
2 Прославляємо, Боже, Тебе, прославляєм, бо близьке́ Твоє Ймення! Оповідають про чу́да Твої.
3 „Коли при́йде година озна́чена, то Я буду суди́ти справедливо.
4 Розтопи́лась земля, і всі її ме́шканці, та стовпи́ її змі́цнюю Я. Се́ла.
5 Я сказав до лихих: Не шалійте, а безбожним: Не підіймайте ви ро́га!
6 Не підійма́йте ви рога свого́ догори́, не говоріть твердоши́йно,
7 бо не від сходу, і не від за́ходу, і не від пусти́ні наді́йде пови́щення,
8 але́ судить Бог: того Він пони́жує, а того повищує, —
9 бо чаша в Господній руці, а шумли́ве вино повне мі́шаного, — і наливає Він з нього, усі ж безза́конні землі виссуть та вип'ють лиш дрі́жджі її!
10 А я буду звіща́ти навіки, співатиму Богові Якова,
11 відрубаю всі ро́ги безбожних, — роги праведного піднесу́ться!
Псалми 75
1 Для дириґента хору. На неґінах. Псалом Аса́фів. Пісня.
2 Бог знаний у Юді, Його Йме́ння велике в Ізраїлі!
3 У Сали́мі намет Його, а мешка́ння Його на Сіоні, —
4 Він там полама́в стріли лу́ку, щита́ та меча, та війну́! Се́ла.
5 Ти осяйни́й, потужніший за го́ри відві́чні.
6 Обдерто людей сильносе́рдих, задріма́ли вони своїм сном, — і не знайшли своїх рук усі мужі військо́ві.
7 Від сварі́ння Твого́, Боже Яковів, оглу́шується колесни́ця та кінь:
8 Ти — Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть ча́су гніву Твого?
9 Як звіщаєш Ти суд із небе́с, то боїться й стиха́є земля,
10 як встає Бог на суд, щоб спасти́ всіх покі́рних землі! Се́ла.
11 Бо й гнів лю́дський Тебе вихваля́є, решту ж гніву Ти по́ясом в'я́жеш.
12 Присягайте й виконуйте Господу, Богові вашому, усі, хто Його оточа́є, хай прино́сять дарунка Грізно́му:
13 Він духа вельмож впокоря́є, страшни́й Він для зе́мних царів!
Вечірнє читання:
Якова 5
1 А ну ж тепер ви, багачі́, — плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:
2 ваше багатство згнило, а ваші вбрання́ міль поїла!
3 Золото ваше та срі́бло поіржа́віло, а їхня іржа буде сві́дчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!
4 Ось голосить заплата, що ви затримали в робі́тників, які жали на ваших полях, — і голосі́ння женці́в досягли́ вух Господа Савао́та!
5 Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої ви́годували, немов би на день зако́лення.
6 Ви Праведного засудили й убили, — Він вам не проти́вився!
7 Отож, браття, довготерпіть аж до при́ходу Господа! Ось чекає рільни́к дорогоцінного пло́ду землі, довготе́рпить за нього, аж поки оде́ржить дощ ранній та пізній.
8 Довготерпі́ть же й ви, зміцніть серця ваші, бо набли́зився при́хід Господній!
9 Не нарікайте один на о́дного, браття, щоб вас не засу́джено, — он Суддя стоїть перед дверима!
10 Візьміть, браття, пророків за при́клад стражда́ння та довготерпі́ння, — вони промовляли Господнім Ім'я́м!
11 Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йо́вове терпі́ння та бачили Господній кінець його́, що „ве́льми Господь милости́вий та щедрий“.
12 А найперше, браття мої, не кляніться ні небом, ані землею, і ніякою іншою клятвою! Слово ж ваше хай буде: „Так, так“ та „Ні, ні“, щоб не впасти вам в о́суд.
13 Чи страждає хто з вас? Нехай молиться! Чи тішиться хтось? Хай співає псалми́!
14 Чи хворі́є хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намасти́вши його оливою в Господнє Ім'я́,
15 і молитва віри вздоро́вить недужого, і Господь його піді́йме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.
16 Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
17 Ілля́ був люди́на, подібна до нас при́страстями, і він помолився молитвою, щоб дощу́ не було́, — і дощу не було́ на землі аж три роки й шість місяців...
18 І він знов помолився, — і дощу́ дало́ небо, а земля вродила свій плід!
19 Бра́ття мої, — коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
20 хай знає, що той, хто грішника навернув від його блу́дної дороги, той душу його спасає від смерти та бе́зліч гріхів покриває!