Ранкове читання:
Псалми 136
1 Над рі́чками Вавило́нськими, — там ми сиділи та й плакали, коли зга́дували про Сіо́на!
2 На ве́рбах у ньому повісили ми свої а́рфи,
3 спі́ву бо пісні від нас там жада́ли були́ понево́лювачі наші, а весе́лощів — наші мучи́телі: „Заспівайте но нам із Сіонських пісе́нь!“
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця́?
5 Якщо́ я забу́ду за тебе, о Єрусалиме, — хай забуде за мене прави́ця моя!
6 Нехай мій язик до мого піднебі́ння прили́пне, якщо́ я не бу́ду тебе пам'ята́ти, якщо́ не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою́!..
7 Пам'ятай же, о Господи, едо́мським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: „Руйнуйте, руйнуйте аж до підва́лин його́!“
8 Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподі́яла!
9 Блажен, хто ухо́пить та порозбиває об скелю і твої немовля́та!
Псалми 137
1 Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і сла́влю Іме́ння Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звели́чив Ти був над усе Своє Йме́ння та слово Своє!
3 Удень, як взива́ю, почуєш мене, підбадьо́рюєш силою душу мою!
4 Усі зе́мні царі прославля́ть Тебе, Господи, бу́дуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
5 і бу́дуть співати про Господні доро́ги, бо слава Господня велика,
6 бо високий Госпо́дь, — але бачить низько́го, а гордого Він пізнає́ іздале́ка!
7 Якщо серед тісно́ти піду́, — Ти ожи́виш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і прави́ця Твоя допоможе мені, —
8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, — чи́нів Своєї руки не полиш!
Псалми 138
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Господи, — ви́пробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.
3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —
4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!
7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?
8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти!
9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,
10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!
11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,
12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —
14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!
15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!
16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...
17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число,-
18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.
19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!
21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:
22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!
23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!
Вечірнє читання:
До римлян 8
1 Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
2 бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
3 Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4 щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
5 Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
6 Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
7 думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
8 І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
9 А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
10 А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
11 А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
12 Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
13 бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
14 Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
15 бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
16 Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
17 А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
18 Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.