Ранкове читання:
1-а царів 14
1 Того ча́су заслаб Авійя, Єровоамів син
2 І сказав Єровоам до своєї жінки: „Устань та переберися, і не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І пі́деш до Шіло́, — ото там пророк Ахі́йя, який говорив про мене, що я буду царем над цим народом.
3 І візьми в свою руку десять хлібі́в і калачі та дзба́нок меду, і вві́йдеш до нього. Він скаже тобі, що́ буде хлопцеві“.
4 І зробила так Єровоамова жінка. І встала вона, та й пішла до Шіло́, і ввійшла до Ахійєвого дому. А Ахійя не міг бачити, бо очі йому стемні́ли через його старість.
5 І Господь сказав до Ахійї: „Ось приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе слово про сина свого, бо він слаби́й. Отак і так бу́деш їй говорити. І станеться, коли вона вві́йде, то вдаватиме чужу“.
6 І сталося, як Ахійя почув шаруді́ння ніг її, як вона вхо́дила до входу, то сказав: „Увійди, Єровоамова жінко! Чому́ то ти вдаєш чужу́? А я по́сланий до тебе з твердо́ю звісткою.
7 Іди, скажи Єровоамові: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Тому́, що Я підніс тебе з-посеред народу, і дав тебе за кня́зя над Моїм наро́дом, Ізраїлем,
8 і відірвав царство від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, як Мій раб Давид, що додержував за́повідей Моїх, і що ходив за Мною всім серцем своїм, щоб робити тільки добре в оча́х Моїх,
9 і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богі́в та литих бовва́нів, щоб гніви́ти Мене, а Мене ти відкинув геть,
10 тому́ ось Я наво́джу лихо на Єровоамів дім, і ви́гублю в Єровоама навіть те, що мочить на стіну, невільника й вільного в Ізраїлі, і ви́мету позостале по Єровоамовім домі, як вимітається сміття́, аж не зоста́неться нічо́го.
11 Померлого в Єровоама в місті поїдять пси, а померлого на полі поїсть птаство небесне. Так сказав Господь.
12 А ти встань, іди до свого дому. Як но́ги твої входитимуть до міста, то помре той хлопець.
13 І буде його оплакувати ввесь Ізраїль, і поховають його, бо він — один в Єровоама вві́йде до гро́бу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була́ знайдена добра річ для Господа, Бога Ізраїлевого.
14 А Господь поставить Собі царя над Ізраїлем, який ви́губить Єровоамів дім того дня. Та що станеться тепер?
15 І поб'є Господь Ізраїля, і він захитається, як хитається очерет на воді! І вирве Він Ізраїля з-над цієї хорошої землі, яку дав їхнім батькам, і порозкида́є їх по той бік Річки за те, що вони пороби́ли собі Астарти, що гнівають Господа.
16 І Він видасть Ізраїля через гріх Єровоа́ма, що грішив сам, і що ввів у гріх Ізраїля“.
17 І встала Єровоамова жінка, і пішла, і прийшла до Тірци́. Як вона вхо́дила до порога дому, то той хлопець помер.
18 І поховали його, й оплакував його ввесь Ізраїль за словом Господа, що говорив через раба Свого пророка Ахійю.
19 А решта Єровоамових діл, як він воював та як він царював, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
20 А час, який царював Єровоа́м, — двадцять і два роки. І спочив він із батька́ми своїми, а замість нього зацарював син його Нада́в.
21 А Рехав'ам, син Соломонів, царював у Юді. Рехав'а́м був віку сорока й одного року, коли зацарюва́в, а царював він сімнадцять літ в Єрусалимі, у тому́ місті, яке вибрав Господь зо всіх Ізраїлевих племе́н, щоб покласти там Своє Йме́ння. А ім'я́ його матері: аммонітка Наама.
22 А Юда робив зло в Господніх оча́х, і вони гніви́ли Його більш від усього того, що чинили їхні батьки своїм гріхо́м, яким гріши́ли.
23 І також вони будували собі же́ртівники на па́гірках, і стовпи́, і Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під кожним зеленим деревом.
24 І також були блудодії в тому́ кра́ї, — вони чинили всю гидо́ту тих людей, що Господь прогнав їх від Ізраїлевого обличчя.
25 І сталося п'ятого року царя Рехав'ама, пішов Шуша́к, єгипетський цар, на Єрусалим.
26 І позабирав він скарби́ Господнього дому та скарби дому царе́вого, — і все забрав. І забрав він усі золоті щити́, що Соломон поробив був.
27 А цар Рехав'а́м поробив замість них мідяні́ щити, і віддав їх на руки провідників бігуні́в, що стерегли́ вхід до царсько́го дому.
28 І бувало, як тільки цар ішов до Господнього дому, бігуни́ носили їх, а потім вертали їх до комори бігунів.
29 А решта Рехав'амових діл та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
30 А війна між Рехав'амом та між Єровоамом точи́лася по всі дні.
31 І спочив Рехав'ам зо своїми батька́ми, і був він похо́ваний зо своїми батька́ми в Давидовому Місті. А ім'я́ його матері — аммонітя́нка Наама. А замість нього зацарював його син Авійям.
1-а царів 15
1 А вісімнадцятого року царя Єровоама, Неватового сина, над Юдою зацарював Авійя́м.
2 Три роки царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.
3 І він ходив в усіх гріхах свого батька, які той робив перед ним, і серце його не було́ все з Господом, Богом своїм, як серце його батька Давида.
4 Бо Господь, Бог його, ради Давида дав йому світи́льника в Єрусалимі, щоб поста́вити сина його по ньому та укріпи́ти Єрусалим.
5 Бо Давид робив добре в Господніх оча́х, і не відступав від усьо́го що Він наказав був йому, по всі дні життя свого, окрім справи хіття́нина Урі́ї.
6 А війна між Рехав'а́мом та між Єровоа́мом точи́лася по всі дні життя його.
7 А решта Авійямових діл та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точи́лася між Авійямом та між Єровоамом.
8 І спочив Авійям зо своїми батька́ми, і поховали його в Давидовому Місті, а за́мість нього зацарюва́в син його Аса́.
9 А року двадцятого Єровоама, Ізраїлевого царя, зацарював Аса́, цар Юдин.
10 І він царював в Єрусалимі сорок і один рік. А ім'я́ його матері — Мааха, Авесаломова дочка́.
11 І робив Аса́ добре в Господніх оча́х, як батько його Давид.
12 І вигнав він блудоді́їв із кра́ю, і повикидав усіх божкі́в, яких поробили були їхні батьки́.
13 І на́віть матір свою Мааху, — і її він позбавив пра́ва бути царицею, бо вона зробила була́ і́дола для Астарти. І Аса порубав ідола її, та й спалив у долині Кедро́н.
14 А па́гірки не минулися; тільки Асине серце було все з Господом по всі його дні.
15 І вніс він до Господнього дому присвячені речі свого батька та присвячені речі свої, — срібло, і золото, і по́суд.
16 А війна точи́лася між Асою та між Башою по всі їхні дні.
17 І пішов Баша́, цар Ізраїлів, на Юду, і будував Раму́, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, вихо́дити та вхо́дити.
18 І взяв Аса́ все срібло та золото, позостале в скарбни́цях храму Господнього та дому царе́вого, та й дав його до руки́ своїх слуг. І послав їх цар Аса до Бен-Гадада, сина Тавримонна, сина Хезйонового, сирійського царя, що сидів у Дама́ску, говорячи:
19 „Є умова між мною та між тобою, між ба́тьком моїм та між батьком твоїм. Ось послав я тобі да́ра, срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він віді́йде від ме́не“.
20 І послухався Бен-Гаддад царя Аси, і послав провідників свойого війська на Ізра́їлеві міста, та й побив Іййона, і Дана, і Авела, Бат-Мааху, і всього Кінерота та всю землю Нефтали́мову.
21 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, й осівся в Тірці́.
22 А цар Аса́ закликав до по́слуху всього Юду, ніко́го не виключа́ючи, і вони повино́сили камі́ння Рами та її дерево, що з них будував був Баша. І цар Аса збудував з того Веніяминову Ґеву.
23 А решта діл Аси та вся лица́рськість його, і все, що́ він зробив був, і міста, які побудував, — ось вони напи́сані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на час ста́рости своєї він заслаб був на свої но́ги.
24 І спочив Аса з батька́ми своїми, і був похований з батька́ми своїми в Місті Давида, свого батька. А замість нього зацарював його син Йосафа́т.
25 А над Ізраїлем зацарював Надав, Єровоамів син, у другому році Аси́, царя Юдиного, та й царюва́в над Ізраїлем два роки.
26 І робив він зле в Господніх оча́х, і ходив доро́гою батька свого та в гріху́ його, що вводив теж у гріх Ізраїля.
27 І змо́вився на нього Баша, син Ахійї, з Іссаха́рового до́му, та й побив його Баша в Ґіббетоні филистимському. А Нада́в та ввесь Ізраїль обляга́ли Ґіббетон.
28 І вбив його Баша в третьому році Аси́, царя Юдиного, та й зацарював замість нього.
29 І сталося, як зацарював він, то побив увесь Єровоамів дім, — не позоставив Єровоа́мові жодної душі, аж поки не ви́губив його, за словом Господа, що говорив через Свого раба шілонянина Ахійю,
30 за гріх Єровоа́ма, що грішив сам і що вводив у гріх Ізраїля, через свій гнів, яким гніви́в Господа, Бога Ізраїлевого.
31 А решта діл Надава та все, що́ він був зробив, — ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.
32 А війна точилася між Асо́ю та між Баше́ю, Ізраїлевим царем, по всі дні їх.
33 Третього року Аси́, царя Юдиного, зацарював Баша́, син Ахійїн, над усім Ізраїлем у Тірці, на двадцять і чотири роки.
34 І робив він зло в Господніх оча́х, і ходив дорогою Єровоама та в гріху́ його, що вводив у гріх Ізраїля.
Вечірнє читання:
Від Івана 1
1 На початку було Слово, а Слово в Бога було́, і Бог було Слово.
2 Воно в Бога було на поча́тку.
3 Усе через Нього повста́ло, і ніщо, що повста́ло, не повстало без Ньо́го.
4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
5 А Світло у те́мряві світить, і те́мрява не обгорну́ла його.
6 Був один чоловік, що від Бога був по́сланий, — йому йме́ння Іван.
7 Він прийшов на свідо́цтво, щоб засві́дчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
8 Він тим Світлом не був, але сві́дчити мав він про Світло.
9 Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну люди́ну, що прихо́дить на світ.
10 Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
11 До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
12 А всім, що Його прийняли́, їм вла́ду дало́ дітьми́ Божими стати, тим, що вірять у Йме́ння Його,
13 що не з крови, ані з пожадли́вости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
14 І Слово сталося тілом, і перебува́ло між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Одноро́дженого від Отця.
15 Іван сві́дчить про Нього, і кликав, говорячи: „Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я“.
16 А з Його повноти́ ми оде́ржали всі, — а то благода́ть на благода́ть.
17 Зако́н бо через Мойсея був да́ний, а благода́ть та правда з'явилися через Ісуса Христа.
18 Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
19 А це ось свідо́цтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: „Хто́ ти такий?“
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: „Я — не Христос“.
21 І запитали його: „А хто ж? Чи Ілля́?“ І відказує: „Ні!“ „Чи пророк?“ І дав відповідь: „Ні!“
22 Сказали ж йому: „Хто́ ж ти такий, щоб дати відповідь тим, хто послав нас? Що́ ти кажеш про себе самого?“
23 Відказав: „Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню“, як Іса́я пророк заповів“.
24 Посланці ж із фарисеїв були́.
25 І вони запитали його та сказали йому́: „Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?“
26 Відповів їм Іван, промовляючи: „Я водою хрищу́, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
27 Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'яза́ти ремінця́ від узуття́ Його я негідний“.
28 Це в Віфа́нії ді́ялося, на тім боці Йорда́ну, де христив був Іван.