Ранкове читання:
Псалми 115
1 Я вірив, коли говорив: „Я сильно пригні́чений!“
2 Я сказав був у по́спіху: Кожна люди́на говорить неправду!“
3 Чим я відплачу́ Господе́ві за всі доброді́йства Його на мені?
4 Я чашу спасі́ння прийму́, і прикли́чу Господнє Ім'я́!
5 Прися́ги свої Господе́ві я ви́конаю перед усім наро́дом Його́!
6 Дорога́ в очах Господа смерть богобі́йних Його!
7 О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї неві́льниці, — Ти кайда́ни мої розв'яза́в!
8 Я жертву подяки Тобі принесу́, і Господнім Ім'я́м буду кли́кати!
9 Прися́ги свої Господе́ві я виконаю перед усім наро́дом Його,
10 на подві́р'ях Господнього Дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілу́я!
Псалми 116
1 Хваліть Господа, всі племена, прославляйте Його, всі наро́ди,
2 бо зміцни́лось Його милосердя над нами, а правда Господня наві́ки! Алілу́я!
Псалми 117
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Вечірнє читання:
Юда 1
1 Юда, раб Ісуса Христа, а брат Якова, — покликаним, улю́бленим у Бозі Отці та збереженим Ісусом Христом:
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься!
3 Улюблені, всяке дбання́ чинивши писати до вас про наше спільне спасі́ння, я признав за потрібне писати до вас, благаючи боротись за віру, раз дану святим.
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував.
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави.
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я!
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені;
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік.
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих,
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“.
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа,
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“.
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться у Дусі Святім,
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя.
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві,
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
24 А Тому́, Хто може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості,
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь.