¹ I кликнув Господь до Мойсея, і промовляв до нього з скинії заповіту, говорячи:

² „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш до них: Коли хто з вас принесе́ жертву для Господа зо скотини, то з худоби великої й худоби дрібної принесете вашу жертву.

³ Якщо жертва його — цілопа́лення з худоби великої, то нехай принесе його, самця́ безва́дного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.

⁴ І покладе він руку свою на го́лову цілопа́лення, — і буде йому да́но вподо́бання на очи́щення від гріхів його.

⁵ І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покро́плять тією кров'ю на же́ртівника навко́ло, що при вході до скинії заповіту.

⁶ І здере він шкуру з жертви цілопа́лення, і розі́тне його на куски його.

⁷ І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.

⁸ І порозклада́ють Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дро́вах, що на огні, який на жертівнику.

⁹ А його ну́трощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, — це цілопа́лення, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

¹⁰ А якщо його жертва з дрібної худо́бини, — з овець або з кіз на цілопалення, то нехай приведе його, безвадного самця́,

¹¹ і заріже його на боці жертівника на пі́вніч, перед Господнім лицем. І покроплять сини Ааронові, священики, кров'ю його на жертівника навколо.

¹² І розі́тне його на куски його, і голову його, і товщ його, а священик порозкладає їх на дро́вах, що на огні, який на жертівнику.

¹³ А нутрощі та голінки обмиє водою. І священик принесе все це, та й спалить на жертівнику, — це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.

¹⁴ А якщо цілопа́лення його — жертва для Господа з пта́ства, то нехай з го́рлиць або з голубенят принесе жертву свою.

¹⁵ І принесе її священик до жертівника, і проб'є йому нігтем великим голову, та й спалить на жертівнику, а кров його буде вилита при стіні жертівника.

¹⁶ І зді́йме його воло в пір'ї його, і кине його при жертівнику на схід на місце по́пелу.

¹⁷ І роздере його між кри́льми його, але не відділить їх. А священик спалить його на жертівнику на дро́вах, що на огні, — воно цілопа́лення, огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

¹ А коли хто принесе́ жертву, жертву хлі́бну для Господа, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, і дасть на неї ладану.

² І принесе її до Ааронових синів, священиків, і ві́зьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за прига́дувальну частину, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

³ А позостале з цієї хлібної жертви — для Аарона та для синів його, це Найсвятіше з Господніх же́ртов!

⁴ А коли принесеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, — прісні калачі, мішані в оливі, та прісні коржики, помазані оливою.

⁵ А якщо твоя жертва — жертва хлі́бна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, прісна.

⁶ Поламати її на шматочки, і поллєш на неї оливи, — це хлібна жертва.

⁷ А якщо твоя жертва — жертва хлібна сма́ження, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.

⁸ І принесеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, для Господа, і подаси її до священика, а він принесе її до жертівника.

⁹ І принесе священик із хлібної жертви за прига́дувальну частину її, та й спалить на жертівнику, — це огняна́ жертва, любі пахощі для Господа.

¹⁰ А позостале з цієї хлібної же́ртви — для Ааро́на та для синів його́: це Найсвятіше з Господніх же́ртов!

¹¹ Кожна хлі́бна жертва, яку принесете Господе́ві, не буде зро́блена квашена, бо все квашене й усякий мед — не спалите з нього огняної жертви для Господа.

¹² Як жертву первоплоду принесіть її для Господа, а на жертівника вона не приноситься на любі пахощі.

¹³ І кожну жертву, жертву хлібну, посолиш сіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш соли заповіту Бога твого, — на кожній жертві твої́й принесеш соли.

¹⁴ А якщо принесеш хлі́бну жертву первопло́дів для Господа, то колосся, пряжене в огні, як потовчене зе́рно принесеш хлібну жертву своїх первоплодів.

¹⁵ І полий на неї оливи, і поклади на неї ладану, — це жертва хлібна.

¹⁶ І спалить священик за прига́дувальну частину її з потовченого зе́рна, із оливи її на всім ладані її, — це огняна́ жертва для Господа.

¹ А якщо його жертва — ми́рна, якщо з великої худоби він приносить чи самця́, чи сами́цю, — він принесе її безва́дну перед Господнє лице,

² і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її при вході до скинії заповіту. А Ааронові сини, священики, покроплять тією кров'ю на жертівника навколо.

³ І принесе він із мирної жертви огняну́ жертву для Господа, — лій, що закриває ну́трощі, та ввесь лій, що на ну́трощах,

⁴ і оби́дві ни́рки, і лій, що на них, що на сте́гнах, а сальника́ на печінці — зді́йме його з ни́рками.

⁵ І спалять те сини Ааронові на жертівнику на цілопа́лення, що на дро́вах, яке на огні, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.

⁶ А якщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву для Господа, саме́ць чи сами́ця, то безва́дну принесе її́.

⁷ Якщо приносить він на жертву вівцю́, то принесе її перед Господнє лице,

⁸ і покладе свою руку на голову жертви своєї, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини покро́плять кров'ю її на жертівника навколо.

⁹ І він принесе з мирної жертви огняну́ жертву для Господа, — ці́лого курдюка́, якого здійме при хребті, і лій, що закриває ну́трощі, і ввесь лій, що на ну́трощах,

¹⁰ і обидві нирки та лій, що на них, що на сте́гнах, а сальника на печінці — зді́йме його з нирками.

¹¹ І священик спалить те на жертівнику, — хліб огняно́ї жертви для Господа.

¹² А якщо жертва його коза, то піднесе її перед лице Господнє,

¹³ і покладе свою руку на голову її, та й заріже її перед скинією заповіту. А Ааронові сини́ покро́плять кров'ю її на жертівника навколо.

¹⁴ І він принесе з неї жертву свою, жертву для Господа, — лій, що закриває ну́трощі, та ввесь лій, що на ну́трощах,

¹⁵ і оби́дві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці — здійме його з нирками.

¹⁶ І священик спалить їх на жертівнику, — це пожива, огняна́ жертва на любі пахощі; увесь лій — для Господа.

¹⁷ Оце постанова вічна для ваших родів у всіх оса́дах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти“.

²³ Тоді, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут" чи „Отам“, — не йміть віри.

²⁴ Бо постануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели́ б, коли б можна, і ви́браних.

²⁵ Оце Я наперед вам сказав.

²⁶ А коли скажуть вам: „Ось Він у пустині“ — не виходьте, „Ось Він у криївках“ — не вірте!

²⁷ Бо як бли́скавка та вибігає зо схо́ду, і з'являється аж до за́ходу, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

²⁸ Бо де труп, — там зберуться орли́.

³⁰ І того ча́су на небі з'я́виться знак Сина Лю́дського, і тоді „заголосять всі зе́мні племе́на“, і побачать вони „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах небесних" із великою поту́гою й славою.

³¹ І пошле анголі́в Своїх Він із голосним сурмови́м гуком, і зберуть Його ви́браних — „від вітрі́в чотирьох, від кінців неба аж до кі́нців його“.

³² Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і ки́неться листя, то ви знаєте, що близько вже літо.

³³ Так і ви: коли все це побачите, знайте, що бли́зько, — під дверима!

³⁴ Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.

³⁵ Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!

³⁷ Як було за днів Но́євих, так буде і при́хід Сина Лю́дського.

³⁸ Бо так само, як за днів до пото́пу всі їли й пили, женилися й заміж вихо́дили, аж до дня, „коли Ной увійшов до ковче́гу“,

³⁹ і не знали, аж поки пото́п прийшов та й усіх забрав, — так буде і при́хід Сина Лю́дського.

⁴⁰ Будуть двоє на полі тоді, — один ві́зьметься, а другий поли́шиться.

⁴¹ Дві будуть молоти на жо́рнах, — одна ві́зьметься, а друга полишиться.

⁴² Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня при́йде Господь ваш.

⁴³ Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й сторожі при́йде зло́дій, то він пильнував би, і підкопа́ти свого дому не дав би.

⁴⁴ Тому бу́дьте готові й ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!

⁴⁶ Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

⁴⁷ Поправді кажу́ вам, що над ці́лим маєтком своїм він поставить його.

⁴⁸ А як той злий раб скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“,

⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яни́цями,

⁵⁰ то пан того раба при́йде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.

⁵¹ І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!