Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962 р.

Ранкове читання:


Псалми 119

1 Пісня проча́н. Я кликав до Господа в го́рі своїм, — і Він мене ви́слухав, —

2 Господи, ви́зволь же душу мою від губи́ неправди́вої, від язика́ зрадли́вого!

3 Що́ Тобі дасть, або що́ для Тебе дода́сть лукавий язик? —

4 Заго́стрені стрі́ли поту́жного із ялівце́вим вугі́ллям!

5 Горе мені, що заме́шкую в Ме́шеху, що живу́ із шатра́ми Кеда́ру!

6 Довго душа моя перебува́ла собі разом з тими, хто нена́видить мир:

7 я — за мир, та коли говорю́, то вони — за війну́!


Псалми 120

1 Пісня проча́н. Свої очі я зво́джу на го́ри, звідки при́йде мені допомо́га, —

2 мені допомо́га від Господа, що вчинив небо й зе́млю!

3 Він не дасть захита́тись нозі́ твоїй, не здріма́є твій Сто́рож:

4 оце не дріма́є й не спить Сторож Ізра́їлів!

5 Госпо́дь — то твій Сторож, Госпо́дь — твоя тінь при прави́ці твоїй, —

6 удень сонце не вда́рить тебе, ані місяць вночі́!

7 Господь стерегти́ме тебе від усякого зла, стерегти́ме Він душу твою, —

8 Господь стерегти́ме твій ви́хід та вхід відтепе́р аж наві́ки!


Псалми 121

1 Пісня проча́н. Давидова. Я радів, як каза́ли мені: „Ході́мо до дому Господнього!“

2 Ноги наші стояли в воро́тях Твоїх, Єрусали́ме.

3 Єрусалиме, збудо́ваний ти як те місто, що злу́чене ра́зом,

4 куди схо́дять племе́на, племе́на Господні, — щоб сві́дчити Ізра́їлеві, щоб Іме́нню Господньому дя́кувати!

5 Бо то там на престо́лах для суду сидять, на престолах дому Дави́дового.

6 Миру бажайте для Єрусалиму: „Нехай бу́дуть безпе́чні, хто любить тебе!“

7 Нехай буде мир у твоїх передму́р'ях, безпе́ка в пала́тах твоїх!

8 Ради бра́тті моєї та дру́зів моїх я буду каза́ти: „Мир тобі!“

9 Ради дому Господа, нашого Бога, я буду шукати для тебе добра́!


Псалми 122

1 Пісня проча́н. Свої о́чі я зво́джу до Тебе, що на небеса́х пробува́єш!

2 Ото бо, як очі рабів до руки́ їх панів, як очі неві́льниці — до руки́ її пані, отак наші очі до Го́спода, нашого Бога, аж поки не зми́лується Він над нами!

3 Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо пого́рди ми до́сить наси́тились!

4 Душа наша наси́тилась до́сить собі: від безпе́чних — нару́ги, від пи́шних — пого́рди!


Псалми 123

1 Пісня проча́н. Давидова. Коли б не Госпо́дь, що був з нами — нехай но Ізраїль пові́сть!

2 — коли б не Господь, що був з нами, — як повста́ла була на нас люди́на, —

3 то нас поковта́ли б живце́м, коли розпали́вся на нас їхній гнів,

4 то нас позалива́ла б вода, душу нашу поті́к перейшов би.

5 душу нашу тоді перейшла б та бурхли́ва вода!

6 Благослове́нний Госпо́дь, що не дав нас на здо́бич для їхніх зубі́в!

7 Душа наша, як птах, урятува́лась із сільця́ птахоло́вів, — сільце́ розірва́лось, а ми врятува́лись!

8 Наша поміч — ув Імені Господа, що вчинив небо й землю!

Вечірнє читання:


До римлян 4

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.

3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 Тому й „залічено це йому в праведність“.

23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.


[Буття]

[Вихід]

[Левит]

[Числа]

[Повторення Закону]

[Ісус Навин]

[Книга Суддів]

[Рут]

[1-а Самуїлова]

[2-а Самуїлова]

[1-а царів]

[2-а царів]

[1-а хроніки]

[2-а хроніки]

[Ездра]

[Неемія]

[Естер]

[Йов]

[Псалми]

[Приповісті]

[Екклезіяст]

[Пісня над піснями]

[Ісая]

[Єремія]

[Плач Єремії]

[Єзекіїль]

[Даниїл]

[Осія]

[Йоїл]

[Амос]

[Овдій]

[Йона]

[Михей]

[Наум]

[Авакум]

[Софонія]

[Огій]

[Захарія]

[Малахії]

[Від Матвія]

[Від Марка]

[Від Луки]

[Від Івана]

[Дії]

[До римлян]

[1-е до коринтян]

[2-е до коринтян]

[До галатів]

[До ефесян]

[До филип'ян]

[До колосян]

[1-е до солунян]

[2-е до солунян]

[1-е Тимофію]

[2-е Тимофію]

[До Тита]

[До Филимона]

[До євреїв]

[Якова]

[1-е Петра]

[2-е Петра]

[1-е Івана]

[2-е Івана]

[3-є Івана]

[Юда]

[Об'явлення]