¹ І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.

² І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.

³ І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.

⁴ І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.

⁵ І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.

⁶ І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.

⁷ А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.

⁸ А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:

⁹ „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,

¹⁰ і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,

¹¹ і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.

¹² І Мойсей промовляв до Ааро́на та до Елеазара й до Ітамара, позосталих синів його: „Візьміть хлі́бну жертву, полишену з огняни́х Господніх же́ртов, та й їжте її прісну при жертівнику, бо це — Найсвятіше.

¹³ І будете їсти її в місці святому, бо вона — уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх з огняни́х жертов Господніх, бо так мені наказано.

¹⁴ А грудину колиха́ння та стегно́ прино́шення будете їсти в місці чистому, ти й сини твої, та твої до́чки з тобою, бо уставова пайка твоя й уставова пайка синів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих синів.

¹⁵ Стегно́ прино́шення й груди́ну колиха́ння на огняни́х жертвах лою принесуть вони, щоб колихати як колихання перед Господнім лицем. І буде це для тебе та для синів твоїх з тобою на вічну постанову, як наказав Господь“.

¹⁶ А козла жертви за гріх пильно шукав Мойсей, і ось він був спа́лений. І розгнівався на Елеазара й на Ітамара, позосталих Ааронових синів, кажучи:

¹⁷ „Чому ви не з'їли жертви за гріх у місці святому? Бо вона — Найсвятіше, і її я дав вам, щоб унева́жнити провину громади, щоб очистити їх перед Господнім лицем.

¹⁸ Тож не внесено крови її до святині всере́дину. Будете конче їсти її в святині, як я наказав“.

¹⁹ І промовляв Ааро́н до Мойсея: „От сьогодні прине́сли вони свою жертву за гріх і цілопа́лення своє перед Господнє лице, — і трапилося мені оце. А буду я їсти жертву за гріх сьогодні, — чи буде це добре в Господніх оча́х?“

²⁰ І почув Мойсей, — і було́ це добре в його оча́х.

¹ І Господь промовляв до Мойсея та до Аарона, гово́рячи їм:

² „Промовляйте до Ізраїлевих синів, ка́жучи: Оце та звірина́, що будете їсти зо всієї худоби, що на землі:

³ Кожну з худоби, що має розді́лені копи́та, і що має копита роздво́єні розривом, що жує жу́йку, — її будете їсти.

⁴ Тільки цього не будете їсти з тих, що жують жуйку, і з тих, що мають розділені копи́та: верблю́да, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, — нечистий він для вас.

⁵ І тушка́нчика, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копи́т, — нечистий він для вас.

⁶ І зайця, бо він жує жуйку, та не має розді́лених копит, — нечистий він для вас.

⁷ І свині́, бо вона має розділені ра́тиці, і має ра́тиці роздво́єні розри́вом, та жуйки не жує, — нечиста вона для вас.

⁸ Їхнього м'яса не будете їсти, а до їхнього па́дла не будете доторкатися, — нечисте воно для вас.

⁹ Оце будете їсти зо всього, що в воді: усе, що має плавці́ та луску́ в воді, у морях та в річка́х, — їх будете їсти.

¹⁰ А все, що не має плавці́в та луски́ в морях і в річках, зо всього, що рої́ться в воді, і зо всього, що пливає в воді, — гидо́та вони для вас!

¹¹ І вони будуть гидо́та для вас, — їхнього м'яса не будете їсти, а їхнього па́дла будете бри́дитися.

¹² Усе, що не має плавців та луски́ в воді, — гидота воно для вас.

¹³ А з пта́ства будете бри́дитися оцього, — не будете їх їсти, гидота вони: орла, грифа й морського орла,

¹⁴ і коршака, і сокола за родом його,

¹⁵ усякого крука за родом його,

¹⁶ і струся, і сови, і яструба за родом його,

¹⁷ і пугача, і рибалки, та і́біса,

¹⁸ і лебедя, і пелікана, і сича,

¹⁹ і бусла, чаплі за родом її, і одуда, і нетопира.

²⁰ Уся комашня́, що ходить на чотирьох, — гидота вона для вас.

²¹ Тільки те будете їсти зо всієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище своїх ніг, щоб ними скакати на землі.

²² Оці серед них будете їсти: сарану́ за родом її, і сол'ам за родом його, і харґол за родом його, і хаґав за родом його.

²³ А вся га́дина летюча, що має чотири ноги, — гидота вона для вас.

²⁴ І через них ви будете ставати нечисті: кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.

²⁵ А кожен, хто понесе що з їхнього падла, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.

²⁶ Щодо всякої худоби, що має розділене копи́то, і що не має роздвоєного розривом копита, і жуйки не жує, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до них, буде нечистий.

²⁷ А кожне серед усякої звірини́, що ходить на лапах своїх, що ходить на чотирьох, — нечисті вони для вас. Кожен, хто доторкнеться до їхнього па́дла, буде нечистий аж до вечора.

²⁸ А хто носить їхнє па́дло, випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. Нечисті вони для вас.

²⁹ А оце вам нечисте серед плазуні́в, що плазу́ють по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її,

³⁰ і ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.

³¹ Оці нечисті для вас серед усього плазуючого. Кожен, хто доторкнеться до них, коли вони мертві, буде нечистий аж до вечора.

³² І все, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечисте, кожна річ, — з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої ткани́ни, кожна річ, що вживається до праці, — в воду треба покласти їх, і будуть нечисті аж до вечора, а пото́му стануть чистими.

³³ А всякий гли́няний по́суд, що з них упаде що до його сере́дини, — усе, що в сере́дині його, стане нечисте, а його розі́б'єте.

³⁴ Кожна ї́жа, що їсться, на якій була вода з такого посуду, буде нечиста; а кожен напі́й, що п'ється, у кожнім такім по́суді стане нечистим.

³⁵ І все, що на нього впаде з їхнього па́дла, стане нечисте: піч та огнище буде розва́лене, — вони нечисті, і нечисті будуть для вас.

³⁶ Тільки джерело́ та яма, збір води, бу́дуть чисті. А хто доторкнеться до їхнього падла, буде нечистий.

³⁷ А коли що впаде з їхнього падла на всяке насіння сівби́, що сіється, — чисте воно.

³⁸ А коли буде налита вода на насіння, і впаде на нього з їхнього падла, нечисте воно для вас.

³⁹ А коли помре що з худоби, що вона на ї́жу для вас, то хто доторкнеться па́дла її, той буде нечистий аж до вечора.

⁴⁰ А хто їсть із па́дла її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора. І хто носить па́дло її, той випере одежу свою, і буде нечистий аж до вечора.

⁴¹ А все плазу́юче, що плазу́є по землі, гидота воно, — не буде їстися.

⁴² Усе, що по́взає на животі, і все, що по́взає на чотирьох, аж до всього, що багатоножне, усе плазуюче, що плазує по землі, — не будете їх їсти, бо гидота вони.

⁴³ Не занечищуйте душ своїх усім плазуючим, що плазує, — і не зро́битеся нечисті ними, і не станете нечисті ними.

⁴⁴ Бо Я — Господь, Бог ваш, і ви освя́титеся, і будьте святі, бо святий Я, і не занечищуйте душ своїх усяким плазуючим, що плазує по землі.

⁴⁵ Бо Я — Госпо́дь, що вивів вас із єгипетського кра́ю, щоб бути для вас Богом. І будьте святі, бо святий Я.

⁴⁶ Оце зако́н про худобу, і про пта́ство, і про всяку живу звірину́, що рухається в воді, і про всяку душу, що плазує по землі,

⁴⁷ щоб відділювати між нечистим та між чистим, і між звіриною, що їсться, та між звіриною, що не їсться“.

¹ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² „Промовляй до Ізра́їлевих синів, говорячи: Коли жінка зачне́, і породить дитя чоловічої статі, то буде нечиста сім день; як за днів нечистоти місячного її, буде нечиста вона.

³ А во́сьмого дня буде обрі́зане тіло крайньої плоті його.

⁴ І буде вона сидіти в кро́ві очи́щення тридцять день і три дні. До всякої святощі не буде вона доторкатися, а до святині не вві́йде аж до ви́повнення днів очи́щення її.

⁵ А якщо породить дитя жіночої статі, то буде нечиста вона два тижні, як за нечистости її місячної, і буде сидіти вона на крові очи́щення шістдеся́т день і шість день.

⁶ А по ви́повненні днів очищення її за сина або за дочку, принесе вона однорічне ягня на цілопа́лення, та голубеня́ або го́рлицю на жертву за гріх, до входу скинії заповіту до священика.

⁷ І він принесе це перед Господнє лице, і очистить її, і вона очи́ститься від джерела́ своєї кро́ви. Це зако́н про породі́ллю дитини чоловічої або жіночої статі.

⁸ А коли рука її не спромо́жеться на ягня, то ві́зьме вона дві го́рлиці або двоє голубеня́т, — одне на цілопа́лення й одне на жертву за гріх, й очи́стить її священик, — і вона стане чиста“.

¹ І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

² „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.

⁴ і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.

⁵ І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.

⁷ підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

⁸ Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

⁹ Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

¹⁰ Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

¹¹ Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

¹² Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

¹³ Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

¹⁵ і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

¹⁶ І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

¹⁸ А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

¹⁹ І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.