Ранкове читання:
Псалми 106
1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“
2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,
3 із країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!
4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,
5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.
6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.
8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!
10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,
11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.
12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,
13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!
14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.
15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,
16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!
17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.
18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,
19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —
20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!
21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,
22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!
23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!
25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,
26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!
27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!
28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,
30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.
31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!
32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!
33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,
34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.
35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,
36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,
37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.
40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,
41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.
42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.
43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!
Псалми 107
1 Пісня. Псалом Давидів.
2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
Вечірнє читання:
1-е Івана 5
1 Кожен, хто вірує, що Ісус — то Христос, той родився від Бога. І кожен, хто любить Того, Хто породив, любить і Того, Хто народився від Нього.
2 Що ми любимо Божих дітей, дізнає́мося з того, коли любимо Бога і Його заповіді доде́ржуємо.
3 Бо то любов Божа, щоб ми доде́ржували Його заповіді, Його ж заповіді не тяжкі.
4 Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, — віра наша.
5 А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус — то Син Божий?
6 То Той, що прийшов був водою та кров'ю, — Ісус Христос. І не тільки водою, а водою та кров'ю. І Дух свідчить, бо Дух — то правда.
7 Бо троє свідкують на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці Троє — Одно.
8 І троє свідкують на землі: дух, і вода, і кров, і троє — в одно.
9 Коли ми приймаємо сві́дчення лю́дське, то свідчення Боже вартніше, бо це свідчення Бога, яким сві́дчив про Сина Свого́.
10 Хто вірує в Божого Сина, той сві́дчення має в собі. Хто не вірує Богові, той учинив Його неправдомовцем, бо не вірив у свідчення, яким Бог сві́дчив про Сина Свого́.
11 А це сві́дчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це — у Сині Його.
12 Хто має Сина, той має життя; хто не має Сина Божого, той не має життя.
13 Оце написав я до вас, що віруєте в Ім'я́ Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя.
14 І оце та відвага, що ми маємо до Нього, — що коли чого просимо згі́дно волі Його, то Він слухає нас.
15 А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що оде́ржуємо те, чого просимо від Нього.
16 Коли хто бачить брата свого́, що грішить гріхом не на смерть, нехай мо́литься за нього, — і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, — не про нього кажу́, щоб молився.
17 Усяка неправда — то гріх. Та є гріх не на смерть.
18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, — бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
19 Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі.
20 Ми знаємо, що Син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб пізнати Правдивого, і щоб бути в правдивому Сині Його, Ісусі Христі. Він — Бог правдивий і вічне життя!
21 Ді́тоньки, — бережіться від і́долів! Амі́нь.