¹ А оце були́ Дави́дові сини, що народилися йому в Хевро́ні: перворо́джений — Амно́н, від їзреелі́тянки Ахіноам; другий — Даниїл, від кармелі́тянки Авіґаїл;

² третій — Авесало́м, син Маахи, дочки́ Талмая, царя ґешурського; четвертий — Адонійя, син Хаґґіт;

³ п'ятий — Шефатія, від Авітал; шостий — Їтреам, від жінки його Еґли;

⁴ шестеро наро́джено йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять і три роки царював в Єрусалимі.

⁵ А оці народи́лися йому в Єрусалимі: Шім'а, і Шовав, і Натан, і Соломон, — четверо від Вірсаві́ї, Амміїлової дочки́,

⁶ і Ївхар, і Елішама, і Еліфалет,

⁷ і Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія,

⁸ і Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, — де́в'ятеро.

⁹ Усе це Давидові сини́, окрім синів нало́жниць та сестри́ їх Тамари.

¹⁰ А син Соломонів — Рехав'ам, його син Авійя, його син — Аса, його син — Йосафат,

¹¹ його син — Йорам, його син — Ахазія, його син — Йоаш,

¹² його син — Амація, його син — Азарія, його син — Йотам,

¹³ його син — Ахаз, його син — Хізкійя, його син Манасія,

¹⁴ його син — Амон, його син — Йосія.

¹⁵ А сини Йосії: перворо́джений — Йоханан, другий — Єгояким, третій — Седекія, четвертий — Шаллум.

¹⁶ А сини Єгоякимові: Єхонія — син його, та син його Седекія.

¹⁷ А сини Єхонії: Ассір, Шеал'тіїл, син його,

¹⁸ і Малкірам, і Педая, і Шен'аццар, Єкам'я, Гошама, і Недав'я.

¹⁹ А сини Педаї: Зоровавель і Шім'ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам, і Хананія, і сестра їхня Шеломіт,

²⁰ і Хашува, і Огел, і Верех'я, і Хасад'я, Юшав-Хесед, п'я́теро.

²¹ А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.

²² А сини́ Шеханії: Шемая. А сини́ Шемаї: Хаттиш, і Їґ'ал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, — ше́стеро.

²³ А сини Неарії: Ел'йоенай, і Хізкійя, і Азрікам, — троє.

²⁴ А сини Ел'йоенаєві: Годав'я, і Ел'яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, — се́меро.

¹ Сини Юдині: Перец, Хецрон, і Кармі, і Хур, і Шовал.

² А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахуман та Лахада, — оце ро́ди цор'атян.

³ А оці Аві-Етамові: Їзреел, і Їшма, і Їдбаш, а ім'я́ їхній сестрі — Гаццелелпоні.

⁴ А Пенуїл — батько Ґедора, а Езер — батько Хуші. Оце сини Хура, Єфремового перворо́дженого, батька Віфлеєму.

⁵ А в Ашхура, батька Текої, були́ дві жінки: Хел'а та Наара.

⁶ І породила йому Наара Ахуззама, і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, — оце сини́ Наарині.

⁷ А сини Хел'ині: Церет, і Цохар, і Етнан.

⁸ А Коц породив Анува, і Гаццовеву, і роди Ахархела, сина Гарумового.

⁹ А Ябец був поважа́ний більше від своїх братів, і мати його назвала йому́ ім'я́ Ябец, говорячи: Я породила його в болісті.

¹⁰ І кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорячи: „Коли б Ти, благословляючи, поблагословив мене, і побільши́в границю мою, і рука Твоя була зо мною, і зробив охорону від ли́ха, щоб не засмучувати мене!“ І Бог послав, чого він просив.

¹¹ А Келув, брат Шухи, породив Мехіра, — він батько Ештона.

¹² А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це люди Рехи.

¹³ А сини Кеназа: Отніїл та Серая. А сини Отніїлові: Хатат.

¹⁴ А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісники́.

¹⁵ А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син — Кеназ.

¹⁶ А сини Єгаллел'їлові: Зіф і Зіфа, Тір'я й Асар'їл.

¹⁷ А сини Езри: Єтер, і Меред, і Ефер, і Ялон. А оце сини Біт'ї, фараонової дочки́, що взяв Меред; і вона зачала́ й породила Мір'яма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.

¹⁸ А жінка його юде́янка породила Єреда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.

¹⁹ А сини жінки Годійї, сестри Нахама, батька ґарм'янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,

²⁰ а сини Симеонові: Амнон, і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш'ї: Зохет та Бен-Зохет.

²¹ Сини Шели, Юдиного сина: Ер, ба́тько Лехи, і Лада, батько Мареші, і ро́ди дому робітникі́в віссону, з дому Ашбеа.

²² І Йокін, і люди Козеви, і Йоаш, і Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Та це справи старода́вні.

²³ Вони були ганчарі́, і заме́шкували садки́ та горо́ди; вони жили там у царя для його роботи.

²⁵ його син — Шаллум, його син — Мівсам, його син — Мішма.

²⁶ А сини Мішми: Хаммуїл — син його, його син — Заккур, його син — Шім'ї.

²⁷ А в Шім'ї було шістнадцять синів та шість дочо́к, а брати його не мали багатьо́х синів, і не помно́жили ввесь свій рід так, як сини Юдині.

²⁸ І осілися вони в Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,

²⁹ і в Білзі, і в Ецемі, і в Толаді,

³⁰ і в Бетуїлі, і в Хормі, і в Ціклаґу,

³¹ і в Бет-Маркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір'і, і в Шаараїмі, — оце їхні міста аж до запарюва́ння Давидового.

³² А їхні осади: Етам, і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, — п'я́теро міст.

³³ А всі їхні оса́ди, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їх осе́лення та родоводи їх про них.

³⁴ А Мешовав, і Ямлех, і Йоша, син Амаці́ї,

³⁵ і Йоїл, і Єгу, син Йошів'ї, сина Сераї, сина Асіїлового,

³⁶ і Елйоенай, і Яко́ва, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная,

³⁷ і Зіза, син Шіф'і, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.

³⁸ Це ті, що входять в імена́ князів у свої ро́ди, а дім своїх батьків сильно розмно́жили.

³⁹ І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до схі́днього боку долини, щоб пошукати пасови́ська для своїх ота́р.

⁴⁰ І знайшли вони пасови́сько сите та добре, а той край був просто́рий, і тихий та спокійний, бо від Хама похо́дили ті, що сиділи там колись.

⁴¹ І пішли ці, записані імена́ми за днів Єзекії, царя Юдиного, і розби́ли їхні намети там, і побили меінітів, що були зна́йдені там, що їх учинили закля́ттям аж до цього дня, й осілися замість них, бо там пасови́сько для їхньої дрібно́ї худоби.

⁴² А з них, з Симеонових синів, пішли на го́ру Сеїр п'ять сотень чоловіка, а Пелатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш'ї, були на чолі́ їх.

⁴³ І вони побили оста́нок урято́ваних Амали́ка, й осі́лися там аж до цього дня.

¹ А сини Руви́ма, Ізраїлевого перворо́дженого, — бо він первороджений, та за збезче́щення ним ложа свого батька перворі́дство було дане синам Йо́сипа, сина Ізраїлевого, та вони не могли приписатися до перворі́дства.

² Бо Юда став найсильнішим серед братів своїх, і кня́зем, сильнішим від нього, а перворі́дство дісталося Йо́сипові.

³ Сини Руви́ма, Ізраїлевого первородженого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі.

⁴ Йоїлові сини: Шемая — син його, його син Ґоґ, син його — Шім'ї,

⁵ син його Міха, син його — Реая, син його — Баал,

⁶ син його Беера, якого вигнав Тіллеґат-Пілнеесер, цар асирійський. Він був начальником Руви́мівців.

⁷ А брати́ його, за його ро́дами, у приписувані за пото́мством їх, були: голова Єіїл, і Захарій,

⁸ і Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, — він сидів в Ароері й аж по Нево та Баал-Меон.

⁹ А на схід він сидів аж до ви́ходу на пустиню від річки Ефра́т, бо їхні че́реди в ґілеадському краї стали числе́нні.

¹⁰ А за Саулових днів вони провадили війну з агарянами, і ті впали в їхні руки, а вони сиділи в їхніх наме́тах на всім просто́рі на схід від Ґілеаду.

¹¹ А Ґадові сини сиділи навпроти них у баша́нському кра́ї аж до Салхи.

¹² Йоїл — голова, а Шафам — другий, і Янай, і Шафат у Башані.

¹³ А їхні бра́ття за дома́ми своїх батьків: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер, — се́меро.

¹⁴ Оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

¹⁵ Ахі, син Авдіїла, сина Ґунієвого, голови́ дому батькі́в їх.

¹⁶ І сиділи вони в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах, та в усіх пасови́ськах Шарону, на місцях виходу їх.

¹⁷ Усі вони були́ переписані в днях Йотама, Юдиного царя, та в днях Єровоама, царя Ізраїлевого.

¹⁸ Синів Рувима, і ґадян, і половини Манасіїного племени, людей військо́вих, що носять щита й меча та натягують лука, та ви́практикуваних у війні — було сорок і чотири тисячі і сім сотень і шістдеся́т, що вихо́дили з ві́йськом.

¹⁹ І прова́дили вони війну з агарянами, і з Ітуром, і з Нафішем, і з Нодавом.

²⁰ І да́на була їм поміч на них, і ві́ддані були в їхню руку ті агаряни та всі, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою́, і Він був убла́ганий, бо вони наді́ялися на Нього.

²¹ І вони зайняли їхні че́реди: їхніх верблю́дів п'ятдеся́т тисяч, і дрібно́ї худоби двісті й п'ятдесят тисяч, і ослів дві тисячі, а лю́дських душ — сто тисяч.

²² Бо трупів попадало багато, бо від Бога була ця війна. І сиділи вони на своєму місці аж до неволі.

²³ А сини половини Манасіїного племени сиділи в краю́ від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори́ Гермо́ну. Вони розмно́жилися.

²⁴ А оце го́лови домів їхніх батьків: і Ефер, і Їш'ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, — мужі відважні, мужі славні, го́лови домів їхніх батькі́в.

²⁵ Та спроневі́рилися вони Богові своїх батьків, і блуди́ли за богами народів Кра́ю, яких Бог вигубив перед ними.

²⁶ І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тілленат-Піл'несера, царя асирійського, і він ви́селив їх, Рувимівців і Ґадівців та половину Манасіїного племени, і запровадив їх у Халах, і Хавор, і Хару, та до річки Ґозан, і вони там аж до цього дня.

¹ Ісус же на гору Оли́вну пішов.

² А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.

³ І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,

⁴ та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.

⁵ Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“

⁶ Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.

⁷ А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“

⁸ І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.

⁹ А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.

¹⁰ І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“

¹¹ А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“

¹³ Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.

¹⁴ Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.

¹⁵ Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.

¹⁶ А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!

¹⁷ Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.

¹⁸ Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.

¹⁹ I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.

²⁰ Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.