Ранкове читання:
Псалми 108
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазли́вий,
2 бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
Псалми 109
1 Псалом Давидів. Промовив Господь Господе́ві моєму: „Сядь право́руч Мене, доки не покладу́ Я Твоїх ворогів за підні́жка ногам Твоїм!“
2 Госпо́дь із Сіону пошле бе́рло сили Своєї, — пануй Ти поміж ворога́ми Своїми!
3 Наро́д Твій готовий у день військово́го побо́ру Твого, — в оздо́бах святині із ло́ня зірни́ці прилине для Тебе, немов та роса, Твоя молодість.
4 Поклявся Господь, — і не буде жаліти: „Ти священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“.
5 По прави́ці Твоїй розторо́щить Владика царів у день гніву Свого́,
6 Він буде суди́ти між наро́дами, землю ви́повнить тру́пами, розторо́щить Він голову в кра́ї великім.
7 Буде пити з струмка́ на дорозі, тому́ то піді́йме Він го́лову!“
Псалми 110
1 Алілу́я! Буду сла́вити Господа з повного серця, — в колі праведних та на згрома́дженні!
2 Великі Господні діла́, — вони пожада́ні для всіх, хто їх любить!
3 Його діло — краса́ та вели́чність, а правда Його пробува́є навіки!
4 Він па́м'ятку чудам Своїм учинив, — милости́вий та щедрий Госпо́дь!
5 Пожи́ву дає Він для тих, хто боїться Його, заповіта Свого пам'ятає пові́к!
6 Силу чи́нів Своїх об'явив Він наро́дові Своє́му, щоб спа́дщину наро́дів їм дати.
7 Діла́ рук Його — правда та право, всі нака́зи Його справедли́ві, —
8 вони крі́пкі на вічні віки́, вони зро́блені вірністю і правотою!
9 Послав Він Своєму наро́дові визво́лення, заповіта Свого поставив наві́ки, святе та грізне́ Його Йме́ння!
10 Поча́ток премудрости — страх перед Господом, — добрий розум у тих, хто вико́нує це, Його слава навіки стоїть!
Вечірнє читання:
2-е Івана 1
1 Ста́рець — вибраній пані та ді́тям її, яких я поправці люблю́, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
2 за правду, що в нас пробував й повік буде з нами:
3 нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця та Ісуса Христа́, Сина Отцевого, у правді та в любові!
4 Я дуже зрадів, що між ді́тьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли́ від Отця.
5 І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу́ тобі нову́ заповідь, але ту, яку маємо від поча́тку, — щоб ми любили один о́дного!
6 А любов ця — щоб ми жили згідно з Його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від поча́тку, щоб ви згідно з нею жили́.
7 Бо в світ увійшло багато обма́нців, які не визнаю́ть Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий — то обманець та анти́христ!
8 Пильнуйте себе, щоб ви не згубили того, над чим працювали, але щоб прийняли́ повну нагоро́ду.
9 Кожен, хто робить пере́ступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його́, той має і Отця, і Сина.
10 Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його́, і не вітайте його́!
11 Хто бо вітає його́, той у́часть бере в лихи́х учинках його́.
12 Багато я мав написати до вас, але не схотів на папері й чорнилом. Та маю надію прибути до вас, і говорити уста́ми до уст, щоб повна була́ ваша радість!
13 Вітають тебе діти ви́браної сестри твоєї. Амі́нь.