¹ А коли Давид постарів і наси́тився днями, то він поставив царем над Ізраїлем сина свого Соломона.

² І зібрав він усіх Ізраїлевих князі́в, і священиків та Левитів.

³ І були перелі́чені Левити від віку тридцяти років і вище, і було число їх, за їхніми го́ловами, за мужчинами — тридцять і вісім тисяч.

⁴ Із них для керува́ння над роботою Господнього дому — двадцять і чотири тисячі, а урядників та суддів — шість тисяч,

⁵ і чотири тисячі придве́рних, і чотири тисячі тих, що славлять Господа на музичних знаря́ддях, „які я зробив на сла́влення“.

⁶ І поділив їх Давид на черги за синами Левія, — для Ґершона, Кегата та Мерарі.

⁷ З Ґершонівців — Ладан і Шім'ї.

⁸ Ладанові сини: голова Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.

⁹ Сини Шім'ї: Шеломіт, і Хазаїл, і Гаран, троє, вони го́лови ба́тьківських домів Ладана.

¹⁰ А сини Шім'ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, — оце сини Шім'ї, четверо.

¹¹ І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і стали за один ба́тьківський дім при переліченні.

¹² Кегатові сини: Амрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.

¹³ Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відді́лений Аарон, щоб посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед лицем Господа, щоб служити Йому та щоб благословляти Ім'ям Його аж навіки.

¹⁴ А Мойсей — Божий чоловік, сини його полі́чені до Левієвого племени.

¹⁵ Сини Мойсеєві: Ґершом та Еліезер.

¹⁶ Сини Ґершомові: Шевуїл, голова.

¹⁷ А сини Еліезерові були́: Рехавія, голова; і не було́ в Еліезера інших синів, а сини Рехавії сильно помно́жились.

¹⁸ Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.

¹⁹ Сини Хевронові: Єрійя — голова, Амарія — другий, Яхазіїл — третій, і Єкам'ам — четвертий.

²⁰ Сини Уззіїлові: Міхал — голова, а Їшшійя — другий.

²¹ Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.

²² І помер Елеазар, і не було в нього сині́в, бо тільки до́чки, і їх побрали собі Кішові сини, їхні брати́.

²³ Сини́ Мушієві: Махлі, і Едер, і Єремот, — троє.

²⁴ Оце сини́ Левієві за домом батьків їх, голови дому батьків за перегля́ненням їхнім, числом іме́н за особами їх, що чинили роботу для будо́ви Господнього дому, від віку двадцяти років і вище.

²⁵ Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїля, дав мир Своєму наро́дові, і він осівся в Єрусалимі аж навіки.

²⁶ І також Левитам не треба носити скинії та всіх рече́й її для служби їй“,

²⁷ бо за останніми наказами Давида вони становлять число Левієвих сині́в від віку двадцяти літ і вище.

²⁸ Бо їхнє стано́вище — при руці Ааронових синів для служби Господнього дому над подві́р'ями, і над кімна́тами, і над чистістю усіх святощів та роботи служби Господнього дому,

²⁹ і при хлібі виставні́м, і при пшеничній муці на хлі́бну жертву та на прісні́ коржі, і при ско́вородах, і при пра́женні, і при всякій мірі ваги та мірі довжини́.

³⁰ І щоб ставати щора́нку на подяку та на хвалу Господа, і так і на вечір.

³¹ І при всякому спа́ленні цілопа́лень для Господа на суботи, на молодики́, і на свята в числі за правом на них, за́вжди перед лицем Господнім.

³² І чини́ли вони охорону скинії заповіту, і сторо́жу святині, і охорону Ааронових синів, своїх братів, при службі Господнього дому.