До Филимона 1
12 Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайда́нах за Єва́нгелію,
14 та без волі твоєї нічо́го робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби ви́мушений, але добровільний.
15 Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, — як брата улю́бленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, — і за ті́лом, і в Го́споді.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скри́вдив тебе або винен тобі, — полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: „Я віддам“, щоб тобі не казати, що ти навіть само́го себе мені винен.
20 Так, брате, — нехай я оде́ржу те, що від тебе прохаю в Го́споді. Заспокой моє серце в Христі!
21 Пересвідчений я про слухня́ність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю́.
22 А ра́зом мені приготуй і поме́шкання, бо наді́юся я, що за ваші моли́тви я буду дарований вам.
23 Вітає тебе Епафра́с, мій співв'я́зень у Христі Ісусі,
24 Ма́рко, Ариста́рх, Дима́с, Лука́, — мої співробі́тники.
25 Благода́ть Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амі́нь.