Приповісті 8
1 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 На верхі́в'ях холмі́в, при дорозі та на перехре́стях стоїть он вона!
3 При брамах, при вході до міста, де вхо́диться в двері, там голосно кличе вона:
4 „До вас, мужі, я кличу, а мій голос до лю́дських синів:
5 Зрозумійте но, не́уки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглу́зді!
6 Послухайте, я бо шляхе́тне кажу́, і відкриття́ моїх губ — то просто́та.
7 Бо правду говорять уста́ мої, а лукавство — гидо́та для губ моїх.
8 Всі слова́ моїх уст справедливі, нема в них круті́йства й лука́вства.
9 Усі вони про́сті, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знахо́дить знання́.