¹⁸ І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

¹⁹ А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

²⁰ І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

²¹ А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

²² Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

²³ І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

²⁴ А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

²⁵ „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“