¹⁶ Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.

¹⁷ Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

¹⁸ Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.

¹⁹ Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.

²⁰ Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.

²¹ Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.

²² Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.

²³ Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.

²⁴ Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.

²⁵ Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.

²⁶ Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.