²⁹ А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.

³⁰ А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.

³¹ Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.

³² Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“

³³ А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,

³⁴ і сказав: „Де його ви поклали?“ Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“

³⁵ I заплакав Ісус.

³⁶ А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“

³⁷ А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“