Псалми 85
1 Молитва Давидова. Нахили, Господи, ухо Своє і вислухай мене, — бо я бідний та вбогий!
2 Бережи мою душу, бо я богобі́йний, спаси Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе наді́ю кладе́!
3 Змилосе́рдься до мене, о Господи, бо я кличу до Тебе ввесь день,
4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підно́шу я, Господи, душу мою,
5 бо Ти, Господи, добрий і вибачли́вий, і многомилости́вий для всіх, хто кли́че до Тебе!
6 Почуй же, о Господи, молитву мою, і вислухай голос блага́ння мого, —
7 в день недолі своєї я кличу до Тебе, бо Ти обізве́шся до мене!
8 Нема, Господи, поміж бога́ми такого, як Ти, і чинів нема, як чи́ни Твої!
9 Всі наро́ди, яких Ти створи́в, поприхо́дять і попадають перед лице́м Твоїм, Господи, та Ім'я́ Твоє сла́вити будуть,
10 великий бо Ти, та чу́да вчиняєш, Ти — Бог єдиний!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і я бу́ду ходити у правді Твоїй, приєдна́й моє серце боятися Йме́ння Твого́!
12 Я буду всім серцем своїм вихваля́ти Тебе, Господи, Боже Ти мій, і сла́вити буду повіки Ім'я́ Твоє,
13 велика бо милість Твоя надо мною, і вирвав Ти душу мою від шео́лу глибокого!
14 Боже, злочинці повстали на мене, а на́товп гноби́телів прагне моєї душі, і перед собою не ставлять Тебе.
15 А Ти, Господи, Бог щедрий і милосердний, довготерпели́вий і многомилости́вий, і справедли́вий, —
16 зглянься на мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою силу, і спаси сина Своєї неві́льниці!
17 Учини мені знака на добре, — і нехай це побачать мої ненави́сники, і хай засоро́млені будуть, бо Ти, Господи, мені допоміг та мене звесели́в!
Псалми 86
1 Синів Коре́євих. Псалом, Пісня. Основа його — на го́рах святих,
2 Госпо́дь любить брами Сіону понад усі се́лища Яковові.
3 Славне розповіда́ють про тебе, місто Боже! Се́ла.
4 „Тим, хто знає мене, нагадаю про Ра́гав та про Вавило́н; ось Филисте́я та Тир з Ку́шем кажуть: Отой народився був там“.
5 І про Сіон говори́тимуть: „Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його́“!
6 Господь буде лічити у книзі наро́дів: „Оцей народився був там“! Се́ла.
7 І співають, і грають вони: „У Тобі — всі джере́ла мої!“
Псалми 87
1 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина.
2 Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
3 хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
4 душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу!
5 Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
6 Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
7 Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
8 На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. Се́ла.
9 Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
10 стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
11 Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? Се́ла.
12 Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
13 Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
14 Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
15 Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
16 Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
17 Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
18 вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
19 друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!