Псалми 62
1 Псалом Давидів, коли був він у пустині юдейській.
2 Боже — Ти Бог мій, я шукаю від ра́ння Тебе, душа моя пра́гне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пусте́льній і ви́мученій без води.
3 Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
4 ліпша бо милість Твоя над життя, й мої уста Тебе прославля́ють!
5 Так я буду в житті своїм благословля́ти Тебе, ради Йме́ння Твого́ буду руки свої підіймати!
6 Наси́чується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста́ мої хвалять губа́ми співни́ми.
7 Як згадаю Тебе на посте́лі своїй, розмишля́ю про Тебе в сторо́жах нічни́х:
8 що став Ти на поміч для мене, в тіні́ ж Твоїх крил я співатиму!
9 Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
10 Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
11 нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
12 А цар звесели́ться у Бозі, буде хва́лений кожен, хто йому присягає, будуть бо за́мкнені уста лжемо́вцям!
Псалми 63
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 Вислухай, Боже, мій голос, як ска́ржуся я, від стра́ху ворожого душу мою хорони!
3 Заховай мене від потає́много збору злочинців, від крику сваві́льців,
4 які нагостри́ли свого язика́, як меча, натягнули стрілу́ свою словом гірки́м,
5 щоб таємно стріляти в невинного, — вони нагло стріля́тимуть в нього, і не бу́дуть боятись!
6 У злій справі зміцня́ють себе, змовля́ються па́стки таємно розста́вити, кажуть: „Хто бу́де їх бачити?“
7 Вони кривди ховають. Загинемо, як за́дум їхній спо́вниться, бо нутро́ чоловіка та серце — глибоке!
8 Але́ вчинить Бог, що стріла́ на них стрі́лить, — і на́гло пора́нені будуть,
9 і вчинить, що їхній язик допаде́ться до них, — і будуть хита́ти головою усі, хто спогля́не на них!
10 І всі люди боятися будуть, і будуть розказувати про чин Бога, і ді́ло Його зрозуміють!
11 І праведний Господом бу́де раді́ти, і буде вдава́тись до Нього, і бу́дуть похва́лені всі простосе́рді!
Псалми 64
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, — покли́куйте Богові:
2 Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі́ має ві́дданий бути обі́т!
3 Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
4 Справи грішні зробились сильніші від нас, — Ти наші гріхи пробача́єш!
5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближа́єш, — в осе́лях Твоїх спочива́ти той буде! наси́тимось ми добром дому Твого́, найсвятішим із храму Твого́!
6 Грізні ре́чі Ти відповіда́єш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кі́нців землі та су́щих далеко на морі,
7 що гори ставиш Своєю силою, підпере́заний міццю,
8 що втихоми́рюєш гу́ркіт морів, їхніх хвиль та га́лас наро́дів.
9 І будуть боятись озна́к Твоїх ме́шканці кі́нців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід пора́нку й де вечір.
10 Ти відві́дуєш землю та по́їш її, Ти збагачуєш щедро її, — по́вний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, — бо Ти так пригото́вив її!
11 Ти ріллю її наси́чуєш во́гкістю, вирі́внюєш гру́ддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш росли́нність її!
12 Ти добром Своїм рік вкороно́вуєш, і стежки́ Твої кра́плями то́вщу течу́ть!
13 Пасови́ська пустині сплива́ються кра́плями, і радістю підпереза́лись узгі́р'я!
14 Луги́ зодягнулись ота́рами, а долини покрилися збіжжям, — гука́ють вони та співають!