Псалми 59
1 Для дириґента хору. На спів: „Лілея свідчення“. Золотий псалом Давидів для навча́ння,
2 коли він підпалив був Ара́м двох річо́к і Ара́м Цови́, і коли вернувся Йоав і побив Едо́ма в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпоро́шив Ти нас, Ти нагні́вався був, — поверни́ся ж до нас!
4 Ти землею затряс, і її розірвав, — уздоров же ула́мки її, бо вона захита́лась!
5 Ти вчинив, що наро́д Твій побачив тяжке́, напоїв нас отру́тним вином.
6 Ти дав пра́пора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Се́ла.
7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай розвеселю́сь, — розділю́ Я Сихе́м і долину Сукко́тську поміряю!
9 Належить Мені Ґілеа́д, Мені Манасі́я, а Єфрем — охоро́на Моїй голові́, Юда — бе́рло Моє.
10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, филисте́ю, — вигукуй для Мене із радістю!“
11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто́ до Едо́му мене попрова́дить?
12 Хіба́ ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не ви́йдеш вже, Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
14 Ми мужність ви́явимо в Бозі, — і Він пото́пче противників наших!
Псалми 60
1 Для дириґента хору. На струннім інструменті. Псалом Давидів.
2 Вислухай, Боже, блага́ння моє, почуй же молитву мою, —
3 я кли́чу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліва́є! На ске́лю, що вища від мене, мене попрова́дь,
4 бо для мене Ти став пристано́вищем, ба́штою сильною супроти ворога!
5 Хай я оселю́ся наві́ки в наме́ті Твоїм, в укритті́ Твоїх крил захова́юся, Се́ла,
6 бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спа́дщину тим, хто Йме́ння Твого боїться!
7 Царе́ві примно́ж дні до днів, продовж ро́ки йому — немов вічні віки́,
8 нехай він перед Божим лицем пробува́є навіки, хай милість та правда його стережу́ть!
9 Отак буду співати я за́вжди про Ймення Твоє, виконувати буду щоде́нно обі́ти свої!
Псалми 61
1 Для дириґента хору. Для Єдуту́на. Псалом Давидів.
2 Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, від Нього спасі́ння моє!
3 Тільки Він моя ске́ля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захита́юся дуже!
4 Доки бу́дете ви напада́ти на люди́ну? Усі хочете ви розтрощи́ти її, немов мур той похи́лений, мов би парка́н той валю́щий!
5 Вони́ тільки й ду́мають, я́к би зіпхнути її з висоти, вони полюбили непра́вду: благословляють своїми уста́ми, в своєму ж нутрі́ проклинають! Се́ла.
6 Тільки від Бога чекай у мовча́нні, о душе́ моя, бо від Нього надія моя!
7 Тільки Він моя скеля й спасі́ння моє, Він тверди́ня моя, — тому́ не захитаюсь!
8 У Бозі спасі́ння моє й моя слава, скеля сили моєї, моє пристано́вище в Бозі!
9 Мій наро́де, — кожного ча́су наді́йтесь на Нього, серце своє перед Ним вилива́йте, Бог для нас — пристано́вище! Се́ла.
10 Справді, лю́дські сини́ — як та па́ра, сини́ й вищих му́жів — обма́на: як узяти на вагу́ — вони легші від пари всі ра́зом!
11 Не наді́йтесь на у́тиск, і не пишайтесь грабу́нком; як багатство росте, — не приклада́йте свого серця до нього!
12 Один раз Бог сказав, а двічі я чув, — що сила — у Бога!
13 І в Тебе, о Господи, милість, бо відпла́чуєш кожному згідно з діла́ми його!