Псалми 133
1 Пісня проча́н. Поблагослові́ть оце Господа, всі раби Господні, що по но́чах у домі Господньому ви стоїте́!
2 Ваші руки здіймі́ть до святині, і Господа благослові́ть!
3 Нехай поблагосло́вить тебе із Сіону Госпо́дь, що вчини́в небо й землю!
Псалми 134
1 Алілу́я! Хваліте Господнє Ім'я́, хваліте, Господні раби,
2 що стоїте́ в домі Господньому, на подві́р'ях дому нашого Бога!
3 Хваліть Господа, — бо добрий Госпо́дь, співайте Іме́нню Його, — бо приємне воно,
4 бо вибрав Господь собі Якова, Ізраїля — на власність Свою!
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на моря́х та по всяких глиби́нах!
7 Підіймає Він хмари від кра́ю землі, блискави́ці вчинив для дощу́, випрова́джує вітер з запа́сів Своїх.
8 Він позабива́в перворідних Єгипту, від люди́ни аж до скотини.
9 Він послав між Єгипет озна́ки та чу́да, — на фараона і на рабів всіх його.
10 Він ура́зив багато наро́дів, і поту́жних царів повбива́в:
11 Сиго́на, царя аморе́ян, і Оґа, Баша́ну царя, та всіх ханаа́нських царів.
12 І Він дав їхню землю спадщиною, на спа́док Ізра́їлеві, Своєму наро́дові.
13 Господи, Йме́ння Твоє вікові́чне, Господи, — пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Бо буде суди́ти Господь Свій наро́д, та змилосе́рдиться Він над Своїми раба́ми.
15 Божки лю́дів — то срі́бло та золото, ді́ло рук лю́дських:
16 вони мають уста́ — й не говорять, очі мають вони — і не бачать,
17 мають уші — й не чують, в їхніх уста́х нема ві́ддиху!
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто надію на них покладає!
19 Доме Ізраїлів, — благословіть Господа! Ааро́новий доме, — благословіть Господа!
20 Доме Леві́їв, — благословіть Господа! Хто боїться Господа, — благословіть Господа!
21 Благослове́нний Господь від Сіону, що ме́шкає в Єрусалимі! Алілу́я!
Псалми 135
1 Дя́куйте Господу, — добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!
2 Дя́куйте Богу богі́в, бо навіки Його милосердя!
3 Дя́куйте Влади́ці влади́к, бо навіки Його милосердя!
4 Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Хто світи́ла великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 сонце, щоб вдень панува́ло воно, бо навіки Його милосердя!
9 місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворі́дних, бо навіки Його милосердя!
11 і Ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 рукою міцно́ю й раме́ном простя́гненим, бо навіки Його милосердя!
13 Хто море Червоне розтя́в на части́ни, бо навіки Його милосердя!
14 і серед нього Ізраїля перепрова́див, бо навіки Його милосердя!
15 і фараона та ві́йсько його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Хто провадив наро́д Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Хто великих царів повбива́в, бо навіки Його милосердя!
18 і поту́жних царів переби́в, бо навіки Його милосердя!
19 Сиго́на, царя аморе́ян, бо навіки Його милосердя!
20 і О́ґа, Баша́ну царя, бо навіки Його милосердя!
21 і Хто землю їхню дав на спа́дщину, бо навіки Його милосердя!
22 на спа́док Ізра́їлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Хто про нас пам'ята́в у пони́женні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 і від ворогів наших ви́зволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Дя́куйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!