Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962 р.

Приповісті 20

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 „Зле, зле!“ каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“ — май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тене́та люди́ні казати „святе́“ нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.

[Буття]

[Вихід]

[Левит]

[Числа]

[Повторення Закону]

[Ісус Навин]

[Книга Суддів]

[Рут]

[1-а Самуїлова]

[2-а Самуїлова]

[1-а царів]

[2-а царів]

[1-а хроніки]

[2-а хроніки]

[Ездра]

[Неемія]

[Естер]

[Йов]

[Псалми]

[Приповісті]

[Екклезіяст]

[Пісня над піснями]

[Ісая]

[Єремія]

[Плач Єремії]

[Єзекіїль]

[Даниїл]

[Осія]

[Йоїл]

[Амос]

[Овдій]

[Йона]

[Михей]

[Наум]

[Авакум]

[Софонія]

[Огій]

[Захарія]

[Малахії]

[Від Матвія]

[Від Марка]

[Від Луки]

[Від Івана]

[Дії]

[До римлян]

[1-е до коринтян]

[2-е до коринтян]

[До галатів]

[До ефесян]

[До филип'ян]

[До колосян]

[1-е до солунян]

[2-е до солунян]

[1-е Тимофію]

[2-е Тимофію]

[До Тита]

[До Филимона]

[До євреїв]

[Якова]

[1-е Петра]

[2-е Петра]

[1-е Івана]

[2-е Івана]

[3-є Івана]

[Юда]

[Об'явлення]