Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962 р.

Приповісті 10

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.

[Буття]

[Вихід]

[Левит]

[Числа]

[Повторення Закону]

[Ісус Навин]

[Книга Суддів]

[Рут]

[1-а Самуїлова]

[2-а Самуїлова]

[1-а царів]

[2-а царів]

[1-а хроніки]

[2-а хроніки]

[Ездра]

[Неемія]

[Естер]

[Йов]

[Псалми]

[Приповісті]

[Екклезіяст]

[Пісня над піснями]

[Ісая]

[Єремія]

[Плач Єремії]

[Єзекіїль]

[Даниїл]

[Осія]

[Йоїл]

[Амос]

[Овдій]

[Йона]

[Михей]

[Наум]

[Авакум]

[Софонія]

[Огій]

[Захарія]

[Малахії]

[Від Матвія]

[Від Марка]

[Від Луки]

[Від Івана]

[Дії]

[До римлян]

[1-е до коринтян]

[2-е до коринтян]

[До галатів]

[До ефесян]

[До филип'ян]

[До колосян]

[1-е до солунян]

[2-е до солунян]

[1-е Тимофію]

[2-е Тимофію]

[До Тита]

[До Филимона]

[До євреїв]

[Якова]

[1-е Петра]

[2-е Петра]

[1-е Івана]

[2-е Івана]

[3-є Івана]

[Юда]

[Об'явлення]