¹ Коли Господь, Бог твій, уведе і тебе до того кра́ю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене числе́нні поганські народи перед тобою: хітте́янина, і ґірґаше́янина, і аморе́янина, і ханаане́янина, і періззе́янина, і хівве́янина, і євусе́янина, — сім народів, численніших та міцніших за тебе.

² І коли дасть їх Господь, Бог твій, тобі, то ти їх понищиш: конче учиниш їх закляттям, — не складеш із ними заповіту, і не будеш до них милосердний.

³ І не споріднюйся з ними: дочки́ своєї не даси його синові, а його дочки́ не візьмеш для сина свого,

⁴ бо він відверне сина твого від Мене, і вони служитимуть іншим богам, — і запалиться Господній гнів на вас, і Він скоро тебе вигубить.

⁵ Але тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні стовпи поламаєте, святі їхні дере́ва постинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,

⁶ бо ти святий наро́д для Господа, Бога свого, — тебе вибрав Господь, Бог твій, щоб ти був Йому ви́браним народом зо всіх народів, що на поверхні землі.

⁷ Не через числе́нність вашу понад усі народи Господь уподо́бав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів,

⁸ але з Господньої любови до вас, і через доде́ржання Його прися́ги, що присягнув був вашим батькам, — Господь вивів вас сильною рукою, і викупив тебе з дому ра́бства, з руки фараона, царя єгипетського.

⁹ І ти пізна́єш, що Господь, Бог твій, — Він той Бог, той Бог вірний, що стереже заповіта та милість для тих, хто любить Його, та хто доде́ржує Його заповіді на тисячу поколінь,

¹⁰ і що надолу́жить нена́висникам Своїм, їм самим, щоб вигубити їх; не загаїться Він щодо Свого нена́висника, — відплатить йому самому.

¹¹ А ти будеш виконувати заповіді й постанови та зако́ни, що Я сьогодні наказую виконувати їх.

¹² І станеться, — за те, що ви будете слухатися цих зако́нів, і будете додержувати, і будете виконувати їх, то й Господь, Бог твій, буде додержувати для тебе заповіт та милість, що був присягнув батькам твоїм.

¹³ І буде Він любити тебе, і поблагосло́вить тебе, і розмно́жить тебе, і поблагосло́вить плід твоєї утро́би та плід твоєї землі, — збіжжя твоє, і сік твій виногра́дний, і сік твоїх оли́вок, по́рід биків твоїх і коті́ння ота́ри твоєї на тій землі, яку присягнув батькам твоїм дати тобі.

¹⁴ Ти будеш благослове́нний поміж усіма наро́дами, — не буде серед тебе безплідного та безплідної, також і між худобою твоєю.

¹⁵ І Господь відхи́лить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських неду́г, які ти знаєш, не наведе́ їх на тебе, а дасть їх на всіх твоїх ворогів.

¹⁶ І ти винищиш всі ті народи, що Господь, Бог твій, дає тобі, — не змилосе́рдиться око твоє над ними, і не будеш служити їхнім богам, бо то па́стка для тебе.

¹⁷ Коли скажеш у серці своїм: „Ті люди численні́ші від мене, — як я зможу вигнати їх?“ —

¹⁸ не бійся їх! Пильно пам'ятай, що́ зробив був Господь, Бог твій, фарао́нові та всьому Єгиптові, —

¹⁹ ті великі випробо́вування, що бачили твої очі, і ознаки та чу́да, і сильну руку та ви́тягнене раме́но, що ними вивів тебе Господь, Бог твій, — так Господь, Бог твій, учинить усім тим наро́дам, що ти їх боїшся.

²⁰ Також і ше́ршнів пошле Господь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позосталі та ті, що поховалися перед тобою.

²¹ Не бійся їх, бо серед тебе Господь, Бог твій, Бог великий та страшни́й.

²² І викидатиме Господь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити їх скоро, щоб не розмно́жилася над тобою польова́ звірина́.

²³ І дасть їх Господь, Бог твій, перед тобою, і побенте́жить їх великим бентеженням, аж поки не будуть ви́гублені.

²⁴ І віддасть їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'я́ з-під неба, — не встоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не ви́губиш їх.

²⁵ Бовва́нів їхніх богів попа́лите в огні, — не будеш жадати срібла та золота, що на них, і не ві́зьмеш його собі, щоб тим не впасти до па́стки, бо то оги́да для Господа, Бога твого.

²⁶ І не внесеш цієї оги́ди до дому свого, і не станеш закляттям, як вона. Конче зоги́диш її, і конче будеш бри́дитися нею, бо закля́ття вона.