Осія 9
1 Не тішся, Ізраїлю, радістю, як ті наро́ди, бо ти чиниш блуд, відступа́ючи від свого Бога, дар блудоді́йний кохаєш на всіх то́ках збіжже́вих.
2 Годувати не буде їх тік та чави́ло, а сік виноградний зведе́ їх.
3 Не будуть сидіти в Госпо́дньому Кра́ї вони, і Єфрем до Єгипту пове́рнеться, і вони будуть їсти нечисте в Асирії.
4 Господе́ві вина вони лити не бу́дуть, і жертви не бу́дуть приємні Йому; це буде для них, немов хліб похоро́нний, — усі, що будуть його́ споживати, занечи́стяться, бо їхній хліб — для наси́чення їх, — не для дому Госпо́днього.
5 Що зробите ви на день урочи́стий та на день свята Госпо́днього?
6 Бо йдуть ось вони до Асирії, їх збирає Єгипет, Мемфі́с їх ховає, кошто́вність їхнього срі́бла пося́де кропи́ва, будя́ччя по їхніх наме́тах.
7 Прийшли дні наві́щення, прийшли дні заплати, — Ізраїль пізна́є оце: „Нерозумний пророк цей, шале́ний муж духа“, — за числе́нність прови́н твоїх і велике знена́видження!
8 Єфрем — сторож із Богом мої́м, пророк — па́стка птахоло́ва на всіх доро́гах його, нена́висть у домі Бога його́.
9 Глибо́ко зіпсулись вони, як за днів тих Ґів'ї, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!
10 Немов виноград на пустині, знайшов Я Ізраїля, як фігу пора́нню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на поча́тку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, і себе присвяти́ли для Бо́шета, і стали гидотою, як полю́блене ними.
11 Єфремова слава, як птах, відлети́ть: не буде наро́дження, ані зачаття́, ані вагі́тности.
12 Бо якщо вони ви́кохають свої діти, то їх повбиваю, так що не бу́де люди́ни, бо горе їм, як відступлю́ Я від них.
13 Єфрем, як Я бачу, — для вло́вів йому подали́ його власних дітей, і Єфрем поведе́ своїх власних дітей на зарі́з...
14 Дай їм, Господи, — що ж Ти даси́? — дай їм утро́бу неплі́дну та ви́сохлі гру́ди!
15 Усе їхнє зло у Ґілга́лі, бо там Я знена́видів їх; за зло їхніх учинків Я ви́жену їх з Свого дому. Не бу́ду їх більше любити, — всі їхні князі́ ворохо́бники!
16 Побитий Єфрем, їхній корень посо́х, — він пло́ду не зро́дить. А коли вони зро́дять, то Я повбиваю улю́блених їхнього ло́на.
17 Відкине їх Бог мій, бо вони неслухня́ні для Ньо́го були́, і будуть вони мандрува́ти між наро́дами.
Осія 10
1 Ізра́їль — буйни́й виноград, що родить подібне собі. Та за многістю пло́ду свого він намно́жує же́ртівники, за добрістю кра́ю свого́ бовва́нські стовпи́ прикраша́є.
2 Облу́дне їхнє серце, тому винні тепер вони бу́дуть, Він їхні же́ртівники пони́щить поруйнує стовпи́ їхні.
3 Бо тепер вони кажуть: Нема в нас царя, бо ми не боялися Господа, а цар що́ нам зробить?
4 Говорять порожні слова́, кляну́ться фальши́во, коли́ заповіта склада́ють, і на грядка́х польови́х цвіте їхнє правосу́ддя, немов той поли́н.
5 За телят Бет-Авену бояться мешка́нці Самарії, бо в жало́бі опини́вся через нього наро́д його, а жерці́ будуть плакати над ним, за славу його, що пішла на вигна́ння від нього.
6 Запрова́джений буде і він в Асирі́ю царе́ві великому в дар. Прийме сором Єфрем, і посоро́млений буде Ізраїль за раду свою.
7 Самарі́я загине; її цар — немов трі́ска ота́ на пове́рхні води!
8 І поруйно́вані бу́дуть висо́ти Авена, Ізраїлів гріх, терни́на й будя́ччя зросте на їхніх же́ртівниках, і до гір вони скажуть: „Накрийте ви нас!“ а до взгі́р'їв: „На нас упаді́ть!“
9 Від днів Ґів'ї́ грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишились були́, — чи ж їх не дося́гне в Ґів'ї́ війна проти синів беззако́нних?
10 За жада́нням Своїм покараю Я їх, і зберуться наро́ди на них, і пока́рані будуть вони за подві́йні провини свої.
11 А Єфрем — це привче́на телиця, що звикла вона молоти́ти, Сам ярмо́ накладу́ на її товсту шию, запряжу́ Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде собі скороди́ти.
12 Сійте собі на справедливість, за ми́лістю жніть, орі́те собі перелі́г, бо час наверну́тись до Господа, ще поки Він при́йде і правду лине́ вам доще́м.
13 Ви беззако́ння ора́ли, — пожа́ли ви кривду, плід брехні спожива́ли, бо наді́явся ти на дорогу свою́, на многість лица́рства свого́.
14 І станеться шум по наро́дах твоїх, і всі твердині твої поруйно́вані бу́дуть, як Шалма́н зруйнував Вет-Арбе́л в час війни, — була мати з синами убита.
15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, — конче згине Ізраїлів цар на світа́нку!
Осія 11
1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого́.
2 Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, — прино́сили жертви Ваа́лам, і кадили бовва́нам.
3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на раме́на Свої, та не знали вони, що Я їх лікува́в.
4 Я тягнув їх шнурка́ми, що лю́дям лицю́ють, шнурка́ми любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо́ з-над їхньої шиї, і Я їх годував.
5 До кра́ю єгипетського він не ве́рнеться, та Ашшур — він буде для нього царем, бо вони не хотіли верну́тись до Мене.
6 А міста́ми його ґрасува́тиме меч, і за́суви його повила́млює він та й пожере́ їх за за́думи їхні.
7 А наро́д Мій схильни́й відпада́ти від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підійма́ється ра́зом.
8 Як тебе Я, Єфреме, відда́м, як ви́дам тебе́, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені переверну́лося серце Моє, розпали́лася ра́зом і жа́лість Моя!
9 Не вчиню́ жару гніву Свого, більше ни́щити Єфрема не бу́ду, бо Бог Я, а не люди́на, серед тебе — Святий, і не прийду́ в люті гніву.
10 За Господом пі́дуть вони, а Він заричи́ть, немов лев, і Він заричи́ть, і від за́ходу при́йдуть в тремті́нні сини́.
11 Вони при́йдуть в тремті́нні, як птах із Єгипту, і як голуб із кра́ю Ашшу́ра, і Я посаджу́ їх по їхніх дома́х, говорить Госпо́дь.