Неемія 7
1 І сталося, як був збудо́ваний мур, то повставля́в я двері, і були понаста́влювані придве́рні, співаки́ та Левити.
2 І призна́чив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника тверди́ні Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.
3 І сказав я до них: „Нехай не відчиня́ються єрусалимські брами аж до спе́ки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамика́ють двері, і так тримайте. І поста́вити ва́рти з єрусалимських ме́шканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!“
4 А місто було широко-просто́ре й велике, та народу в ньо́му мало, і доми не були побудо́вані.
5 І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхе́тних, і заступників та наро́д, щоб переписати. І знайшов я книжку пе́репису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:
6 Оце вихо́дьки з округи, що прийшли з поло́ну вигна́ння, яких вигнав був Навуходоно́сор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,
7 ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого наро́ду:
8 синів Пар'ошових — дві тисячі сто й сімдеся́т і два,
9 синів Шеватіїних — три сотні і сімдесят і два,
10 синів Арахових — шість сотень п'ятдеся́т і два,
11 синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових — дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,
12 синів Еламових — тисяча двісті п'ятдеся́т і чотири,
13 синів Заттуєвих — вісім сотень сорок і п'ять,
14 синів Заккаєвих — сім сотень і шістдеся́т,
15 синів Біннуєвих — шість сотень сорок і вісім,
16 синів Беваєвих — шість сотень двадцять і вісім,
17 синів Азґадових — дві тисячі три сотні двадцять і два,
18 синів Адонікамових — шість сотень шістдеся́т і сім,
19 синів Біґваєвих — дві тисячі шістдесят і сім,
20 синів Адінових — шість сотень п'ятдеся́т і п'ять,
21 синів Атерових, — з синів Хізкійїних — дев'ятдеся́т і вісім,
22 синів Хашумових — три сотні двадцять і вісім,
23 синів Бецаєвих — три сотні двадцять і чотири,
24 синів Харіфових — сто дванадцять,
25 синів Ґів'онових — дев'ятдеся́т і п'ять,
26 людей з Віфлеєму та Нетофи — сто вісімдеся́т і вісім,
27 людей з Анототу — сто двадцять і вісім,
28 людей з Бет-Азмавету — сорок і два,
29 людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту — сім сотень сорок і три,
30 людей з Рами та Ґави — шість сотень двадцять і один,
31 людей з Міхмасу — сто двадцять і два,
32 людей з Бет-Елу та Аю — сто двадцять і три,
33 людей з Нево Другого — п'ятдеся́т і два,
34 вихо́дьків з Еламу Другого — тисяча двісті п'ятдесят і чотири,
35 виходьків з Харіму — три сотні й двадцять,
36 виходьків з Єрихону — три сотні сорок і п'ять,
37 виходьків з Лоду, Хадіду й Оно — сім сотень і двадцять і один,
38 вихо́дьків з Сенаї — три тисячі дев'ять сотень і тридцять.
39 Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому — дев'ять сотень сімдеся́т і три,
40 синів Іммерових — тисяча п'ятдесят і два,
41 синів Пашхурових — тисяча двісті сорок і сім,
42 синів Харімових — тисяча сімнадцять.
43 Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів — сімдеся́т і чотири.
44 Співакі́в: синів Асафових — сто сорок і вісім.
45 Придве́рних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих — сто тридцять і вісім,
46 Храмови́х підда́нців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,
47 сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,
48 сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,
49 сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,
50 сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,
51 сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,
52 сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,
53 сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,
54 сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,
55 сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,
56 сини Неціяхові, сини Хатіфині.
57 Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,
58 сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,
59 сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові, —
60 усього цих храмови́х підда́нців та синів Соломонових рабів — три сотні дев'ятдеся́т і два.
61 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли дове́сти роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:
62 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних — шість сотень сорок і два.
63 А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочо́к ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.
64 Вони шукали за́пису свого родово́ду, але він не знайшовся, — і були вони ви́лучені зо свяще́нства,
65 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до урі́му та туммі́му.
66 Усього збору ра́зом — сорок дві тисячі триста й шістдеся́т,
67 окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, — цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співакі́в та співа́чок — двісті й сорок і п'ять.
68 Їхніх ко́ней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів — двісті сорок і п'ять,
69 верблю́дів — чотири сотні тридцять і п'ять, ослів — шість тисяч і сім сотень і двадцять.
70 А частина голі́в ба́тьківських ро́дів дали́ на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу даре́йків, кропи́льниць — п'ятдеся́т, священичих шат — п'ятсот і тридцять.
71 А з голів ба́тьківських родів дали до скарбниці на працю: золота — двадцять тисяч дарейків, а срібла — дві тисячі й двісті мін.
72 А що дала́ ре́шта наро́ду: золота — двадцять тисяч дарейків, а срібла — дві тисячі мін, а священичих шат — шістдеся́т і сім.
73 І осілися священики, і Левити, і придве́рні, і співаки, і дехто з наро́ду, і храмові підда́нці, і ввесь Ізраїль по своїх міста́х. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.