¹ І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

² „І скажеш до Ізраїлевих синів: Кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з прихо́дька, що мешкає в Ізраїлі, який дасть із насіння свого Молохові, буде конче забитий, — наро́д кра́ю заки́дає його камінням.

³ А Я зверну лице Своє проти того чоловіка, і ви́нищу його з-поміж наро́ду його, бо з насіння свого дав він Моло́хові, щоб занечи́стити святиню Мою, збезче́стити Моє святе Ймення.

⁴ А якщо справді люди того краю сховають свої очі від того чоловіка, коли він дасть із насіння свого Молохові, щоб не забити його,

⁵ то Я зверну́ Своє лице проти того чоловіка та проти роди́ни його, — і ви́нищу його й усіх, що блу́дять за ним, блу́дячи за Молохом, з-посеред наро́ду його.

⁶ А душа, що звертається до померлих ду́хів та до чарівників, щоб блуди́ти за ними, — то Я зверну Своє лице проти тієї душі, — і винищу того з-посеред наро́ду його.

⁷ І ви будете освячуватися, і будьте святі, бо Я — Господь, Бог ваш!

⁸ І ви будете держати постанови Мої, і будете виконувати їх. Я — Господь, що освячує вас!

⁹ Бо кожен чоловік, що прокляне́ свого батька чи матір свою, буде конче забитий, — батька свого чи матір свою він прокляв, кров його на ньому!

¹⁰ А кожен, хто буде чинити пере́люб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, — буде конче забитий перелю́бник та перелю́бниця.

¹¹ I А хто буде лежати із жінкою ба́тька свого, він відкрив наготу свого батька, — будуть конче забиті обо́є вони, кров їхня на них!

¹² А хто буде лежати з невісткою своєю, — будуть конче забиті обо́є вони, гидо́ту вчинили вони, кров їхня на них!

¹³ А хто лежа́тиме з чоловіком як із жінкою, — гидоту вчинили обоє вони, — будуть конче забиті, кров їхня на них!

¹⁴ А хто ві́зьме жінку й матір її, — гидо́та це, в огні спалять його та її, і не буде кровозмішання серед вас!

¹⁵ А хто парува́тиметься з скоти́ною, — буде конче забитий, і скоти́ну ту заб'єте.

¹⁶ А жінка, що набли́зиться до якої скотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та скотину ту, — будуть конче забиті вони, кров їхня на них!

¹⁷ А хто візьме сестру свою, дочку батька свого або дочку матері своєї, і побачить наготу її, а вона побачить наготу його, — га́ньба це! І будуть вони знищені на оча́х синів їхнього наро́ду, — він наготу сестри своєї відкрив, він понесе провину свою!

¹⁸ А хто буде лежати із жінкою, ча́су хвороби місячним, і відкриє її наготу, — він джерело́ її обнажи́в, а вона відкрила джерело́ своєї крови, — то будуть вони обоє знищені з-посеред народу свого!

¹⁹ І не відкриєш наготи́ сестри матері своєї й сестри батька свого, бо однокровну свою обнажи́в би ти, — вони понесу́ть провину свою.

²⁰ А хто буде лежати з тіткою своєю, — він відкрив наготу́ дядька свого, гріх свій вони понесуть, — бездітні помруть!

²¹ А хто ві́зьме жінку брата свого, — це нечисть, він відкрив наготу брата свого, — бездітні будуть.

²² І ви будете додержувати всі постанови Мої й усі уста́ви Мої, і будете виконувати їх, — і не ви́ригне вас земля та, куди Я впроваджаю вас, щоб сиділи ви в ній.

²³ І не бу́дете ви ходити за звичаями люду, що Я виганяю перед вами, бо все те робили вони, — і Я їх обри́див.

²⁴ І сказав Я до вас: ви вспадкуєте їхню зе́млю, а Я дам її вам на спа́дщину її, землю, що плине молоком та медом. Я — Господь, Бог ваш, що відділив вас від тих наро́дів!

²⁵ І ви відділяйте між худобою чистою та нечистою, і між пта́ством нечистим та чистим, і не занечищуйте душ своїх худобою й птаством, і всім, що роїться на землі, що Я відділив для вас, як нечисте.

²⁶ І будьте для мене святі, бо святий Я, Господь. І Я відділю вас від тих наро́дів, щоб ви були Мої.

²⁷ А чоловік або жінка, коли будуть вони виклика́ти духа мерців або ворожити, — будуть конче забиті, камінням заки́дають їх, кров їхня на них!“

¹ І сказав Господь до Мойсея: „Говори до священиків, Ааро́нових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечи́ститься через доторкнення до померлого серед свого наро́ду.

² Бо тільки через доторкнення до близьки́х однокровних своїх, — через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого,

³ і через сестру свою, ді́вчину близьку́ йому, що не була́ замужем, — через тих він може занечиститися доторкненням.

⁴ Бувши одру́жений, нехай не занечи́ститься серед рідні своєї, щоб не збезче́стити себе.

⁵ Не зроблять вони ли́сини на голові своїй, і кра́ю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів.

⁶ Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні́ Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі.

⁷ Жінки блудли́вої та збезчещеної вони не ві́зьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого.

⁸ І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, — святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас!

⁹ А священикова дочка́, коли зачне́ робити блуд, вона безчестить батька свого, — ув огні буде спа́лена.

¹⁰ А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива пома́зання, і буде посвячений на одяга́ння шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере,

¹¹ і до жодного вмерлого не вві́йде, — навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечи́ститься.

¹² І він не віді́йде від святині, і не занечи́стить святині Бога свого, бо на ньому посвя́чення оливи пома́зання його Бога. Я — Господь!

¹³ І він ві́зьме жінку в дівоцтві її.

¹⁴ Удови́, і розве́деної, і збезчещеної, блудливої, — тих він не ві́зьме, а тільки діви́цю з-поміж рідні своєї він ві́зьме за жінку.

¹⁵ І не збезче́стить він насіння свого в рідні своїй, бо Я — Господь, що освячує його“.

¹⁶ I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

¹⁷ Промовляй до Ааро́на, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб прино́сити хліб свого Бога.

¹⁸ Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульга́вий, або кирпа́тий або довготеле́сий,

¹⁹ або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,

²⁰ або горбатий, або ви́сохлий, або більмо́ на оці його, або коро́стявий, або парши́вий, або з розчавленими я́драми, —

²¹ кожен чоловік із насіння священика Ааро́на, що на нім ця вада, не приступить, щоб прино́сити Господні огняні жертви, — вада в нім, не приступить він, щоб прино́сити хліб свого Бога.

²² Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів.

²³ Та до завіси не піді́йде він, і до жертівника не присту́пить, бо вада в нім, — і не збезче́стить святині Моєї, бо Я — Госпо́дь, що освячує їх“.

²⁴ І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізра́їлевих.