До колосян 1
1 Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й
2 до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!
3 Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,
4 прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
5 через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,
6 що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.
7 Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,
8 що й виявив нам про вашу духовну любов.
9 Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,
10 щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,
11 зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,
12 дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,
13 що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,
14 в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.
15 Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.
16 Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!
17 А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.
18 І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.
19 Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,
20 і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.
21 І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
22 тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,
23 якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.
24 Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;
25 якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —
26 Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,
27 що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!
28 Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.
29 У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.