Українська Біблія. Переклад Огієнко 1962 р.

Дії 4

1 А коли промовляли вони до наро́ду оце́, до них приступили священики, і вла́да сторожі храму й саддукеї,

2 обурюючись, що навчають наро́д та звіщають в Ісусі воскресі́ння з мертвих.

3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ра́нку, бо вже вечір настав був.

4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таки́х було тисяч із п'ять.

5 І сталось, що ра́нком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

6 і Анна первосвященик, і Кайя́фа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

7 І, поставивши їх посере́дині, запиталися: „Якою ви силою чи яким ви ім'я́м те робили?“

8 Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: „Начальники люду та старши́ни Ізраїлеві!

9 Як сьогодні беруть нас на до́пит про те доброді́йство недужій люди́ні, як вона вздоро́влена, —

10 нехай буде відо́мо всім вам, і всім лю́дям Ізраїлевим, що Ім'я́м Ісуса Христа Назаряни́на, що Його розп'яли́ ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

11 Він „камінь, що ви, будівни́чі, відкинули, але каменем став Він нарі́жним!“

12 І нема ні в кім іншім спасі́ння. Бо під небом нема іншого Йме́ння, даного людям, що ним би спасти́ся ми мали“.

13 А бачивши сміли́вість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди оби́два невчені та про́сті, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були́.

14 Та бачивши, що вздоро́влений чоловік стоїть з ними, нічого навпро́ти сказати не могли.

15 І, звелівши їм вийти із синедріо́ну, зачали радитися між собою,

16 говорячи: „Що́ робити нам із цими людьми́? Бож усім ме́шканцям Єрусалиму відо́мо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

17 Та щоб більш не поши́рювалось це в наро́ді, то з погрозою заборонімо їм, щоб ніко́му з людей вони не говорили про Це Ім'я́“.

18 І, закли́кавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Йме́ння.

19 І відповіли́ їм Петро та Іван, та й сказали: „Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

20 Бо не можемо ми не казати про те, що́ ми бачили й чули!“

21 А вони пригрози́ли їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічо́го, щоб їх покарати, через людей, бо всі сла́вили Бога за те, що сталось.

22 Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.

23 Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули́ й сповістили, про що́ первосвященики й старші до них говорили.

24 Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога підне́сли й промовили: „Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

25 Ти уста́ми Давида, Свого слуги́, отця нашого, сказав Духом Святим: „Чого люди бунтуються, а наро́ди задумують ма́рне?

26 Повстають царі зе́мні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його“.

27 Бо справді зібралися в місці оцім проти Слугу Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та По́нтій Пилат із поганами та з наро́дом Ізраїлевим,

28 учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збуло́ся.

29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміли́вістю слово Твоє повіда́ти,

30 коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоро́влення, і щоб знаме́на та чуда чинились Ім'я́м Твого Святого Слугу Ісуса“.

31 Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і перепо́внилися всі Святим Духом, — і зачали говори́ти Слово Боже з сміли́вістю!

32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жоден із них не вважав що з маєтку свого́ за своє, але в них усе спі́льним було́.

33 І апо́столи з вели́кою силою свідчили про воскресіння Ісуса Господа, і благода́ть велика на всіх них була!

34 Бо жоден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за про́даж прино́сили,

35 та й клали в ногах у апо́столів, — і роздавалося кожному, хто потре́бу в чім мав.

36 Так, Йо́сип, що Варна́вою — що в перекладі є „син потіхи“ — був про́званий від апо́столів, Левит, родом кі́прянин,

37 мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апо́столів.

[Буття]

[Вихід]

[Левит]

[Числа]

[Повторення Закону]

[Ісус Навин]

[Книга Суддів]

[Рут]

[1-а Самуїлова]

[2-а Самуїлова]

[1-а царів]

[2-а царів]

[1-а хроніки]

[2-а хроніки]

[Ездра]

[Неемія]

[Естер]

[Йов]

[Псалми]

[Приповісті]

[Екклезіяст]

[Пісня над піснями]

[Ісая]

[Єремія]

[Плач Єремії]

[Єзекіїль]

[Даниїл]

[Осія]

[Йоїл]

[Амос]

[Овдій]

[Йона]

[Михей]

[Наум]

[Авакум]

[Софонія]

[Огій]

[Захарія]

[Малахії]

[Від Матвія]

[Від Марка]

[Від Луки]

[Від Івана]

[Дії]

[До римлян]

[1-е до коринтян]

[2-е до коринтян]

[До галатів]

[До ефесян]

[До филип'ян]

[До колосян]

[1-е до солунян]

[2-е до солунян]

[1-е Тимофію]

[2-е Тимофію]

[До Тита]

[До Филимона]

[До євреїв]

[Якова]

[1-е Петра]

[2-е Петра]

[1-е Івана]

[2-е Івана]

[3-є Івана]

[Юда]

[Об'явлення]