До ефесян 2
1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,
2 в яких ви колись проживали за звича́єм віку цього́, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухня́них,
3 між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думо́к, і з природи були дітьми́ гніву, як і інші, —
4 Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,
5 і нас, що мертві були через прогріхи, оживив ра́зом із Христом, — спасені ви благода́ттю, —
6 і ра́зом із Ним воскресив, і ра́зом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,
7 щоб у наступних віках показати безмірне багатство благода́ті Своєї в до́брості до нас у Христі Ісусі.
8 Бо спасені ви благода́ттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,
9 не від діл, щоб ніхто не хвалився.
10 Бо ми — Його тво́риво, ство́рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготува́в, щоб ми в них перебува́ли.
11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно „обрізані“ на тілі звуть „необрізаними“,
12 що ви того ча́су були́ без Христа, відлучені від громади ізра́їльської, і чужі заповітам обі́тниці, не мавши надії й без Бога на світі.
13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були́, стали близькі́ Христовою кров'ю.
14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував середи́нну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом, —
15 Він Своєю наукою знищив Зако́на заповідей, щоб з обох збудувати Собою одно́го ново́го чоловіка, мир чинивши,
16 і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.
17 І, прийшовши, „Він благовісти́в мир вам, далеким, і мир близьки́м“,
18 бо обоє Ним маємо при́ступ у Дусі однім до Отця.
19 Отже, ви вже не чужі й це прихо́дьки, а співгорожа́ни святим, і домашні для Бога,
20 збудовані на основі апо́столів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,
21 що на ньому вся буді́вля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,
22 що на ньому і ви ра́зом будуєтеся Духом на оселю Божу.