Від Луки 21
1 І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пті туди вона вки́нула.
3 І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 „Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
10 Тоді промовляв Він до них: Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
11 І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
13 Але це стане вам на свідо́цтво.
14 Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
17 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
18 Але й волосина вам із голови не загине!
19 Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
22 Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
26 коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
27 І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
28 Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
29 І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
30 як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
38 А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.