1-е до коринтян 14
26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,
33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
Хай мовчить жінка в Церкві
Як по всіх Церквах у святих, —
Як по всіх Церквах у святих, —
34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!