1-е до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов.
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.