1-е Івана 3
11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,
12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.
13 Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!
14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
15 Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.
16 Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!
17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
18 Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!
19 Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,
20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!
21 Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
22 і чого́ тільки попро́симо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я́ Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один о́дного, як Він нам заповідь дав!
24 А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.