¹ Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

² Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

³ А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

⁴ Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

⁵ Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

⁶ А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

⁷ Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

⁸ Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

¹⁰ І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

¹¹ А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

¹² А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

¹³ І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

¹⁴ Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

¹⁵ А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
Ісус уздоровля́є недужих
І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

¹⁶ А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

¹⁷ щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

¹⁸ „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

¹⁹ Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

²⁰ Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

²¹ І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!