²⁵ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

²⁶ І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

²⁷ І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,

²⁸ тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

²⁹ „Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,

³⁰ бо побачили очі мої Спасі́ння Твоє,

³¹ яке Ти приготува́в перед всіма наро́дами,

³² Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“

³³ І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.

³⁴ А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —

³⁵ і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“

³⁶ Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,

³⁷ удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.

³⁸ І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.