Псалми 118
145 Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.