¹ І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

² „Візьми Ааро́на та синів його з ним, і шати, і оливу пома́зання, і бичка жертви за гріх, і два барани́, і коша́ з опрісноками.

³ І збери всю громаду до входу скинії заповіту“.

⁴ І зробив Мойсей, як Госпо́дь наказав був йому. І зібралась громада до входу скинії заповіту.

⁵ І промовив Мойсей до громади: „Оце та річ, що Господь наказав зробити“.

⁶ І привів Мойсей Ааро́на й синів його, та й умив їх водою.

⁷ І дав він на нього хіто́на, й опереза́в його поясом, і зодягнув його ша́тою, і дав на нього ефо́да, і оперезав його поясом ефоду, і прикріпив ним ефода на ньо́му.

⁸ І поклав на нього нагру́дника, і дав до нагрудника урі́м та туммі́м.

⁹ І поклав заво́я на голову його, і поклав на завоя спереду його золоту квітку, вінця святости, як Господь наказав був Мойсе́єві.

¹⁰ І взяв Мойсей оливу пома́зання, і намастив скинію, і все, що в ній, та й освятив їх.

¹¹ І покропи́в він із неї сім раз на же́ртівника, і намастив жертівника та ввесь по́суд його, і вмивальницю та підставу її, щоб їх освятити.

¹² І вилив з оливи пома́зання на Ааро́нову голову, та й пома́зав його, щоб його посвятити.

¹³ І привів Мойсей Ааро́нових синів, і зодягнув їх у хітони, й оперезав їх поясом, і поклав на них накриття́ голови, як Господь наказав був Мойсеєві.

¹⁴ І підвів він бичка жертви за гріх, — і поклав Ааро́н та сини його свої ру́ки на голову того бичка жертви за гріх.

¹⁵ І зарізав, і взяв Мойсей кро́ви і дав своїм пальцем на ро́ги навколо же́ртівника, — і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очища́ння на ньому.

¹⁶ І взяв він увесь лій, що на ну́трощах, і сальника́ на печінці, і оби́дві ни́рки та їхній лій, — і Мойсей спалив на жертівнику.

¹⁷ А бичка́, і шкуру його, і м'ясо його, і нечистість його спалив в огні поза табо́ром, як Господь наказав був Мойсеєві.

²² І підняв Ааро́н свої руки до наро́ду, та й поблагословив його, і зійшов від прино́шення жертви за гріх і цілопа́лення та мирної жертви.

²³ І ввійшов Мойсей та Ааро́н до скинії заповіту; і вийшли вони, і поблагословили наро́д, — і слава Господня показалася всьому наро́дові.

²⁴ І вийшов огонь від лиця Господнього, і спалив на же́ртівнику цілопа́лення та товщ. А ввесь наро́д бачив це, — і закричали вони з радости, та й попа́дали на обличчя свої.

¹ І взяли́ Ааро́нові сини, Нада́в та Аві́гу, кожен кадильницю свою, і дали́ в них огню, і поклали на ньому кадило, і прине́сли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був прино́сити їм.

² І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, — і вони повмирали перед Господнім лицем.

³ І сказав Мойсей до Ааро́на: „Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьки́х Моїх Я буду освя́чений, і перед усім наро́дом буду просла́влений“. І замовк Аарон.

⁴ І покликав Мойсей Мисаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааро́нового дя́дька, та й промовив до них: „Підійдіть, винесіть братів своїх із святині поза та́бір“.

⁵ І вони підійшли, та й винесли їх в їхніх хітонах поза та́бір, як наказав був Мойсей.

⁶ І сказав Мойсей до Аарона, та до Елеазара й до Ітамара, синів його: „Голів ваших не відкривайте, і одеж ваших не роздирайте, — щоб вам не померти, і щоб на всю громаду не розгнівався Він. А брати ваші, — увесь дім Ізраїлів будуть оплакувати те спа́лення, що спалив Господь.

⁷ А зо входу скинії заповіту не ви́йдете ви, щоб не померти, бо на вас олива Господнього пома́зання“. І зробили вони за Мойсеєвим словом.

⁸ А Господь промовляв до Ааро́на, говорячи:

⁹ „Вина та п'янко́го напою не пий ані ти, ані сини твої з тобою при вході вашім до скинії заповіту, — щоб вам не померти. Це вічна постанова для ваших поколінь,

¹⁰ і щоб розрізняти між святістю й між несвятістю, і між нечистим та між чистим,

¹¹ і щоб навчати Ізра́їлевих синів усіх постанов, про що́ говорив до них Господь через Мойсея“.